Фразеологізми. Значення, вживання, походження фразеологізмів. Сторінка 3: Міряти — Ріг
Сторінка 1: Або — Друг
Сторінка 2: Дулю — Між
Сторінка 3: Міряти — Ріг
Сторінка 4: Робити — Як у воду
1. Фразеологізм Міряти на свій аршин
Походження фразеологізма Міряти на свій аршин
Аршин (перс. — «лікоть») — давня міра довжини (71 см 12 мм). Ніхто точно не знав, якої довжини повинен бути аршин, тому в кожного був власний у вигляді палиці завдовжки від 66 до 106,6 см. Купці намагалися користуватися своїм аршином, змінюючи його залежно від того, купують вони товар чи продають. Звичайно, при купівлі аршин був довшим, ніж при продажу.
Значення фразеологізма Міряти на свій аршин
Фразеологізм «міряти на свій аршин» — оцінювати, характеризувати когось чи щось із свого погляду, за власними критеріями. До цього фразеологізму існує ряд синонімів: міряти своєю міркою, міряти своїм ліктем, міряти на свій лад та ін.
2. Фразеологізм Місце під сонцем
Походження фразеологізма Місце під сонцем
Джерело фразеологізму — французька література. В одному з творів О. де Бальзака трапляються слова: «Я всього лише бідняк, і нічого не бажаю, крім свого місця під сонцем». Поет П.-Ж. Беранже писав: «Розподіліть краще простір занадто тісної земної кулі, і кожен із вас матиме своє місце під сонцем». Траплявся цей вираз і раніше, наприклад у французького вченого і філософа Б. Паскаля (1623—1662). Хоч крилатим він став після того, як канцлер Німеччини Бернгард Бньов у промові, де йшлося про захоплення китайського порту, сказав: «Ми готові рахуватися з інтересами інших держав… але вимагаємо і нашого місця під сонцем», тобто хочемо, щоб і нас побачили і знали.
Значення фразеологізма Місце під сонцем
Фразеологізм Місце під сонцем має і гуманістичне значення — право на існування, і політичне — боротьба за перерозподіл світу.
3. Фразеологізм Мов фенікс із попелу
Походження фразеологізма Мов фенікс із попелу
Фенікс — міфічний орел із пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів. Міф про нього виник у давній Аравії, пізніше поширився в інших країнах. Одна з легенд свідчить, що фенікс прилітав до Єгипту раз на п’ятсот років, приносячи мертвого батька, щоб спалити його в храмі бога Сонця, після чого відлітав з попелища. За іншою легендою, фенікс спалював себе і відроджувався з попелу оновленим і молодим.
Значення фразеологізма Мов фенікс із попелу
Фразеологізм «мов фенікс із попелу» вживають у значенні «відродитися, повернутися до життя, повністю оновитися».
4. Фразеологізм Мовчання — знак згоди
Походження фразеологізма Мовчання — знак згоди
Подібні за значенням вислови дослідники знаходять у давньогрецьких драматургів Софокла й Евріпіда. Зокрема, Софокл в одному зі своїх творів сказав, що мовчанням кожен погоджується з обвинувачуваним. Та конкретний фразеологізм уперше зафіксовано у римського письменника Теренція. У його комедії «Євнух» є такі слова: «Хто мовчить, той… схвалює». Мовознавці стверджують, що подібні фрази є і в римського філософа Сенеки.
Значення фразеологізма Мовчання — знак згоди
Фразеологізм «мовчання — знак згоди» вживають переважно у прямому значенні.
5. Фразеологізм Мокрий як хлющ
Походження фразеологізма Мокрий як хлющ
Фразеологізм стверджує очевидну річ, адже хлющ — струмінь дощу. Хлющати — означає лити, текти, стікати з когось чи чогось, бути дуже мокрим.
Значення фразеологізма Мокрий як хлющ
Фразеологізм «мокрий як хлющ» означає мокрий як сам дощ, злива.
6. Фразеологізм Моя хата скраю
Походження фразеологізма Моя хата скраю
Повний варіант фразеологізму звучить так: «Моя хата скраю, я нічого не знаю». Колись він, як і багато інших виразів, мав пряме значення. Усі важливі події в селі чи місті відбувалися в центрі, на площі. І той, хто жив на околиці, довідувався про все останнім, адже ні телебачення, ні радіо, ні преси не існувало.
Значення фразеологізма Моя хата скраю
У переносному значенні фразеологізм «моя хата скраю» значить: нічого не чув, не бачив, не знаю, не хочу знати, це мене не стосується, це не моя справа; через байдужість не бажати втручатися у щось, бути причетним до чогось.
7. Фразеологізм На дві коцюби
Походження фразеологізма На дві коцюби
Коцюба — це предмет домашнього пічного начиння, кочерга. До неї ставилися шанобливо, наділяючи магічними властивостями через зв’язок із вогнем.
Коцюбу не можна кидати, а тільки ставити в кутку біля печі. У деяких регіонах України при переїзді господар уносив у хату ікону, а господиня — рогач і коцюбу, якими хрестила всі кутки хати. Коцюба була найдовшим предметом у господі, нею можна було все виміряти.
Значення фразеологізма На дві коцюби
Фразеологізм «на дві коцюби» означає дуже високо.
8. Фразеологізм На кудикину гору
Походження фразеологізма На кудикину гору
Народні звичаї мають чимало табу (заборон), зокрема запитувати: «Куди йдете?». «Закудикувати» дорогу вважають поганим тоном, навіть гріхом.
На думку науковців, «куди» могло асоціюватися зі словом «куд» (злий дух). А ще люди побоювались, що той, хто запитує, може зурочити дорогу і трапиться невдача. Того, хто кудикав, в Україні часто називали кудикалами. А на питання «Куди?» відповідали: «Не кудикай, а то старим будеш» або «У Крим по сіль». Та найпоширеніша відповідь — «На кудикину гору горох молотити».
9. Фразеологізм На кутні (зуби) сміятися
Походження фразеологізма На кутні (зуби) сміятися
Зазвичай людина сміється, коли їй радісно, весело. Та щоб стало видно кутні зуби, усмішка має бути дуже натягнутою. Так буває, коли сміються з примусу, під тиском або плачуть.
Значення фразеологізма На кутні (зуби) сміятися
У сучасній мові фразеологізм «сміятися на кутні» означає плакати.
10. Фразеологізм На лобі написано
Походження фразеологізма На лобі написано
Фразеологізм виник зі звичаю таврувати чоло (лоб) злочинців розпеченим залізним клеймом. Так у давнину карали злодіїв і селян, які тікали від жорстоких панів і були спіймані. Глибокі шрами від тавра залишалися на все життя: у нещасних справді завжди на лобі було написане їхнє минуле.
Значення фразеологізма На лобі написано
Нині фразеологізм «на лобі написано» вживають у значенні «все зрозуміло».
11. Фразеологізм На рахманський (брахманський) великдень
Походження фразеологізма На рахманський великдень
Рахмани (брахмани) — найвища категорія індійських жерців, посередників між землею і небом. Вони вчили не боятися смерті, адже разом із нею для людини відкриваються нові радощі: зустріч із богами і предками, переселення душі в нове тіло. Відомості про рахманів є в літописі «Повість минулих літ».
Рахманський (брахманський) великдень — стародавнє українське свято на четвертому тижні по Великодню. Був поширений звичай на Великдень кидати в річку шкаралупи крашанок. За повір’ям, через чотири тижні вони припливали до рахманів, і тоді ті знали, що Бог воскрес, і святкували свій великдень: нічого не робили, тільки доглядали худобу. В Україні існувало багато звичаїв, пов’язаних із цим днем. Наприклад, на Херсонщині на великодній стіл ставили мисочку із пророщеною яриною, у неї клали стільки крашанок, скільки в сім’ї було померлих. Також люди виходили за село, щоб вбити гадюк, вірячи, що за кожного гада Бог прощає сорок гріхів.
Значення фразеологізма На рахманський великдень
Нині від цього свята залишилася тільки назва-фразеологізм, що означає «ніколи».
12. Фразеологізм На сон грядущий
Походження фразеологізма На сон грядущий
У мову цей фразеологізм прийшов із молитовників, із розділу «Молитви на сон грядущий», тобто ті, які читаються перед сном.
Значення фразеологізма На сон грядущий
Фразеологізм На сон грядущий — значить перед тим, як лягти спати, заснути; на ніч.
13. Фразеологізм На ясні зорі, на тихі води
Походження фразеологізма На ясні зорі, на тихі води
Поетичний фразеологізм походить із народних невільницьких пісень. У XIII—XVII ст. українські землі потерпали від нападів турків і татар, які грабували населення, а людей брали в полон і гнали до Криму, де продавали в рабство на невільницьких ринках. Південь Криму, Туреччина і більшість азійських країн, куди потрапляли бранці з України, — місцевості переважно гірські, зі швидкоплинними, на відміну від наших рівнинних, гомінкими ріками. Туреччина лежить значно південніше України, тому світанки та вечірні зорі там коротші, після дня швидко настає ніч. Полонені сумували за рідним краєм і свою тугу та прагнення повернутися додому виливали в піснях і думах.
Значення фразеологізма На ясні зорі, на тихі води
Фраза «на ясні зорі, на тихі води» означає в Україну, в рідні краї.
14. Фразеологізм На ять
Походження фразеологізма На ять
Ять — літера церковнослов’янської абетки, якою користувалися в Україні для письма аж до початку ХХ ст. Цією буквою позначали звук [і], але писали її не в усіх словах із цим звуком. Слова з ятями потрібно було заучувати, і того, хто знав їх, вважали великим грамотієм.
Значення фразеологізма На ять
Фразеологізм Знати на ять означає знати дуже добре.
15. Фразеологізм Накрити мокрим рядном
Походження фразеологізма Накрити мокрим рядном
Фразеологізм походить із вільного словосполучення. З давніх часів українцям була властива відраза до нечесних людей, злочинців, дармоїдів, що жили за рахунок чужої праці. Злодія, спійманого на гарячому, інколи карали на місці. Накинувши мокре рядно, щоб він заплутався і не бачив, хто чинить розправу і куди тікати, його гуртом били. Цей спосіб покарання давно відійшов у минуле.
Значення фразеологізма Накрити мокрим рядном
Фразеологізм «накрити мокрим рядном» означає вилаяти кого-небудь, напасти зненацька.
16. Фразеологізм Народитися в сорочці
Походження фразеологізма Народитися в сорочці
Звичайно, народитися в сорочці у прямому значенні неможливо. Та інколи діти народжуються, огорнені навколоплідною плівкою. Її в народі й називають «сорочкою», яку дає Бог. У багатьох мовах є подібні вислови. Чехи кажуть: «народитися в кошульці (сорочці)», а поляки — «народитися в чепку (чепчику)». Люди вірили, що це добрий знак, і Бог оберігатиме таку людину впродовж усього життя.
Значення фразеологізма Народитися в сорочці
«Народився в сорочці» кажуть про тих, кому пощастило уникнути загибелі чи великої біди, кому таланить у житті.
17. Фразеологізм Народитися під щасливою зіркою
Походження фразеологізма Народитися під щасливою зіркою
Астрологи стверджують, що доля людини залежить від того, під якою зіркою вона народилася. Складаючи гороскопи (особливі таблиці розташування зірок на небі), вони передбачають події в житті окремих людей і всього світу. Одні зірки астрологи називають «щасливими», інші — «нещасливими».
Значення фразеологізма Народитися під щасливою зіркою
Фразеологізм «народитися під щасливою зіркою» означає бути успішним у житті, не знати горя.
18. Фразеологізм Нашого полку прибуло
Походження фразеологізма Нашого полку прибуло
Колись слово «полк» мало не тільки військовий зміст, а й мирний. Означало воно «рід», «народ» або «натовп». Мирним став і фразеологізм. У народній грі-пісні «А ми просо сіяли», яка з’явилася ще в дохристиянські часи, хлопці й дівчата ставали в два ряди (полки) і співали: «А нашого полку прибуде, прибуде».
Значення фразеологізма Нашого полку прибуло
Фразеологізм «нашого полку прибуло» означає, що група однодумців збільшилася.
19. Фразеологізм Не від світу цього
Походження фразеологізма Не від світу цього
Вислів має євангельське походження. Слова «Царство Моє не від світу цього» належать Ісусу Христу і означають, що його володарювання встановлене не законами людського світу, а Богом.
Згодом вираз «не від світу цього» набув дещо іншого значення.
Значення фразеологізма Не від світу цього
Так кажуть про людей замріяних, блаженних, що цураються реальності, захоплюються духовним, часто нехтують матеріальним.
20. Фразеологізм Недремне око
Походження фразеологізма Недремне око
З давньоукраїнської мови слово «недремний» — значить той, хто не спить, не дрімає. Цей давній вираз використали деякі письменники у своїх творах у трохи зміненому значенні, наприклад: пильний наглядач. Вираз «недремне око» вживали ще в сиву давнину в церковній літературі. Стара ікона із зображенням дитяти Христа з розплющеними очима, що лежить на ложі, називається «Недремне око».
Синонімом є «всевидяче око» — той, хто здатен усе помічати, бачити, про все швидко дізнатись. Так називали Бога.
Значення фразеологізма Недремне око
«Недремне око» — це постійний наглядач, пильний спостерігач.
21. Фразеологізм Не лишити каменя на камені
Походження фразеологізма Не лишити каменя на камені
Це фраза з Євангелія. Ісус Христос, оглядаючи Єрусалим, сказав своїм учням: «Надійдуть такі дні, коли з того, що бачите ви, не зостанеться і каменя на камені, який зруйнується».
Значення фразеологізма Не лишити каменя на камені
Протягом століть фразеологізм «не лишити каменя на камені» набув узагальненого значення: повністю знищити все, зруйнувати дощенту, дотла.
22. Фразеологізм Не один пуд солі з’їсти
Походження фразеологізма Не один пуд солі з’їсти
Люди завжди з повагою ставилися не тільки до хліба, а й до солі, адже без неї жодна страва не буде смачною. Сіль стала мірилом дружби, знайомства. «Я з ним не один пуд солі з’їв», — кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре її вивчили.
Пуд — давня міра ваги, що дорівнює 16,4 кг. Лікарі стверджують, що одній людині на рік потрібно п’ять кілограмів солі. Тож удвох пуд солі можна спожити десь за півтора року. Але ж у фразеологізмі йдеться не про один пуд солі.
Значення фразеологізма Не один пуд солі з’їсти
Фразеологізм Не один пуд солі з’їсти означає: щоб пізнати людину, потрібно з нею прожити чимало часу, зазнати різних випробувань й добре вивчити. Тоді можна сказати — не один пуд солі з’їли вдвох.
23. Фразеологізм Неопалима купина
Походження фразеологізма Неопалима купина
Фразеологізм походить із Біблії. У Старому Завіті розповідається про першу зустріч пророка Мойсея з Богом. Одного разу Мойсей зайшов з отарою далеко від дому і був біля гори Хорив. Там він побачив охоплений полум’ям терновий кущ, який не згорав. Мойсей вирішив підійти ближче і подивитися, що за дивина така. Аж раптом почув могутній голос: «Мойсею! Мойсею! Не підходь сюди; зніми взуття з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, — свята земля. Я Бог Авраама, Ісаака та Якова». Бог явив Мойсеєві чудо.
Насправді існує така рослина, яка горить і не згорає. Вона вкрита безліччю золотистих волосків, які виділяють легкозаймисту ефірну олію. У спекотні дні леткий ефір самозаймається від сонячних променів, починає горіти, але самій рослині це анітрохи не шкодить — вона лишається цілою. Тому й назвали її в народі неопалимою купиною. Вона є символом Божої Матері, яку не опалив вогонь Божества Сина Божого.
Значення фразеологізма Неопалима купина
Вираз «неопалима купина» вживають як образне визначення незламності, цілості.
24. Фразеологізм Нести свій хрест
Походження фразеологізма Нести свій хрест
Початком своїм вислів сягає вглиб віків. За давніми жорстокими звичаями, людина, засуджена на смерть, несла свій хрест до місця страти, де її розтинали. Так Ісус Христос пройшов дорогою страждань до Голгофи з хрестом на плечах, бо його доля була визначена Богом наперед.
Значення фразеологізма Нести свій хрест
У переносному значенні «нести свій хрест» — означає терпіти тяжку долю, великі страждання, обстоюючи справедливість чи певну ідею.
25. Фразеологізм Не хлібом єдиним живе людина
Походження фразеологізма Не хлібом єдиним живе людина
Фразеологізм походить із Біблії. Сорок днів і ночей постився Ісус і нарешті зголоднів. Тоді підійшов до нього диявол і сказав:
«Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння стало хлібом». Той відповів: «Написано: Людина житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих» (Матвій, 4:4).
Значення фразеологізма Не хлібом єдиним живе людина
Фразеологізм Не хлібом єдиним живе людина уживають у значенні: для людини бути ситою, жити в достатку не головне, є в житті важливіші цінності — духовні.
26. Фразеологізм Нитка життя
Походження фразеологізма Нитка життя
Давні греки вірили, що долю людини визначають боги. Існує міф про трьох богинь долі — Мойр. Їх зображували в образах трьох старих потворних жінок, що тримають нитку людського життя. Клото (та, що пряде) сукає нитку, Лахесис (та, що визначає долю) проводить її через усі випробування, Атропос (невідворотня), перерізуючи нитку, обриває життя людини.
Значення фразеологізма Нитка життя
Нитка життя — символ людської долі.
27. Фразеологізм Ні кола ні двора
Походження фразеологізма Ні кола ні двора
Давні слов’яни колом називали землю, бо її огороджували кілками. На коли ділили луги, сінокоси. Та деякі дослідники стверджують, що у фразеологізмі «ні кола ні двора» кіл — це кілок для огорожі. Він став символом злиднів і бідності. У людини, в якої не було огорожі, навіть кілка для неї, отже, не було й двору, який потрібно огороджувати.
Значення фразеологізма Ні кола ні двора
Про бідняків часто кажуть: у нього ні кола ні двора.
28. Фразеологізм Ні на йоту
Походження фразеологізма Ні на йоту
«Йота» — назва літери грецького алфавіту, якою позначали звук [і] та довготу голосних. В іншій позиції йота могла бути пропущена, бо для вимови нічого не значила, але правила правопису вимагали її неухильного збереження.
Значення фразеологізма Ні на йоту
У переносному значенні «йота» — це дуже маленька частина, мізерна доля чого-небудь; крихта. Коли кажуть: «ні на йоту», мають на увазі ні на скільки, нітрохи. Синонім до цього фразеологізму — «ні на гран».
29. Фразеологізм Обітована земля
Походження фразеологізма Обітована земля
Обітованою (обіцяною) землею у Біблії названо Палестину, куди Бог, пообіцявши, привів євреїв із Єгипту, де вони перебували в полоні. Бог сказав Мойсеєві, що приведе євреїв у землю добру і простору, що тече молоком і медом.
Значення фразеологізма Обітована земля
Фразеологізм «обітована земля» означає місце, де легко і радісно, куди хтось пристрасно прагне потрапити.
30. Фразеологізм Одвідати хліба-солі
Походження фразеологізма Одвідати хліба-солі
Хліб і сіль у слов’ян завжди були знаком прихильності, чистоти і шляхетних намірів. Словами «просимо хліба-солі одвідати» запрошували до столу, «дякуємо за хліб-сіль» — дякували за гостинність. «Хлібосольний господар» — найбільша похвала людині, яка вміє приймати гостей. Існує переконання, що подорожній, котрий скуштував чийогось хліба-солі, уже не міг до господарів мати неприязних почуттів і ставав рідною людиною.
31. Фразеологізм Один як палець (перст)
Походження фразеологізма Один як палець
Поява вислову пов’язана із давнім способом рахувати на пальцях (до цього часу існує фразеологізм «на пальцях перелічити»). Перші десять цифр називали перстами. Першим загинали великий палець: він розміщений окремо від інших зімкнутих пальців відкритої долоні і називався перстом.
Значення фразеологізма Один як палець
Кажуть один як палець (перст), коли йдеться про одного, одинокого, самотнього.
32. Фразеологізм Одна ластівка весни не робить
Походження фразеологізма Одна ластівка весни не робить
Крилатий вислів, як і багато інших, належить давньогрецькому байкареві Езопу. В одній із його байок розповідається про юнака, котрий розтратив батьківську спадщину. У хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила. Поява ластівок справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник.
Значення фразеологізма Одна ластівка весни не робить
Фразеологізм «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.
33. Фразеологізм Одним миром мазані
Походження фразеологізма Одним миром мазані
Миро — масляниста ароматична речовина, якою під час церковного обряду помазання священик змащує лоби прихожан.
Значення фразеологізма Одним миром мазані
Про людей, котрих об’єднує спільна риса (частіше негативна), іронічно кажуть, що вони одним миром мазані.
34. Фразеологізм Олімпійський спокій
Походження фразеологізма Олімпійський спокій
Олімп — це гора в Греції, яку в давнину вважали священною. Греки вірили, що на ній живуть боги, котрих називали олімпійцями. Вони могли гніватися, і тоді говорили: «олімпійські громи лунають». Боги панували над світом, нікого не боялися і нікому не підкорялися, завжди стояли над повсякденними турботами і тому відзначалися стриманістю, незворушним, величним спокоєм.
Значення фразеологізма Олімпійський спокій
Фразеологізм «олімпійський спокій» відомий у двох значеннях: так кажуть про представників влади, які байдужі до людських турбот; а також про непорушну велич, непохитний спокій і самовладання.
35. Фразеологізм Опудало горохове
Походження фразеологізма Опудало горохове
Здавна селяни, щоб відлякати птахів, виставляли на полях опудала — фігури людей, зроблені зі збитих навхрест рейок і вдягнені в лахміття. У такий спосіб захищали врожай кукурудзи, соняха, квасолі. Однак у фразеологізмі прижилося тільки горохове опудало.
Значення фразеологізма Опудало горохове
Так називають людину, одягнену безглуздо, кумедно, без смаку.
36. Фразеологізм Осідлати Пегаса
Походження фразеологізма Осідлати Пегаса
Фразеологізм має античне походження. Пегас — чарівний крилатий кінь. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім і блискавку. У ІІІ тис. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у заціпенінні, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і досягла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору назад. Кінь ударив по ній копитом, утоптавши в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена. Кожен, хто пив воду з цього дивовижного джерела, раптом починав говорити віршами. Відтоді Пегас і став конем муз, а пізніше поетів.
Значення фразеологізма Осідлати Пегаса
Фразеологізм «осідлати Пегаса» означає стати поетом.
37. Фразеологізм Останній із могікан
Походження фразеологізма Останній із могікан
Могікани — це індіанське плем’я Північної Америки. Європейські колонізатори, що припливли освоювати новий континент, виселяли їх з обжитої землі на території сучасних штатів Нью-Йорка, Пенсільванії, Огайо та ін. Індіанці, серед них і могікани, вели тривалу тяжку боротьбу із загарбниками. Та сили були нерівні. Американський письменник Дж.-Ф. Купер (1789—1851) присвятив цій події роман «Останній із могікан», у якому повідав про непросту долю останнього представника славетного племені. Завдяки популярності роману його назва поширилася і набула узагальненого значення.
Значення фразеологізма Останній із могікан
Фразеологізм «останній із могікан» означає останнього представника будь-якої групи людей, роду, народності.
38. Фразеологізм Ось де собака заритий
Походження фразеологізма Ось де собака заритий
Існує багато пояснень цього фразеологізму. Давньогрецький письменник Плутарх в одному зі своїх творів розповів про собачу вірність. Пес, доганяючи господаря, який плив на кораблі, загинув від надмірної перевтоми і повного знесилення. Вдячний хазяїн закопав його на острові Саламін. Могилу героїчного пса, за народними переказами, багато століть показували всім, хто цікавився цією легендою.
Значення фразеологізма Ось де собака заритий
Фразеологізм «ось де собака заритий» уживають у багатьох мовах у значенні: ось у чому головна причина, ось де захована ця таємниця.
39. Фразеологізм Пальма першості
Походження фразеологізма Пальма першості
У давній Греції існував звичай нагороджувати переможця у змаганнях пальмовою гілкою — атрибутом богині перемоги Ніки.
Значення фразеологізма Пальма першості
Античний фразеологізм «пальма першості» став символом переваги в чомусь.
39а. Панацея від усіх хвороб
Походження фразеологізма Панацея від усіх хвороб
У давньогрецькій міфології Панацея — богиня зцілення, донька бога лікарювання Ескулапа. Середньовічні алхіміки намагалися знайти універсальні ліки, які допомагали б від усіх хвороб, тому й назвали його ім’ям богині-цілительки.
Значення фразеологізма Панацея від усіх хвороб
Нині словом «панацея» називають засіб не тільки від недуг, а й від усіх проблем.
40. Фразеологізм Панічний страх
Походження фразеологізма Панічний страх
За давньогрецьким міфом, коли народився бог природи Пан, покровитель лісів і їх мешканців, навіть мати жахнулася від його зовнішності. Дитина з’явилася на світ із рогами, ратицями, приплющеним носом і цапиною борідкою. Щойно народившись, він одразу ж почав стрибати, сміятися, чим ще більше лякав матір. Та оскільки дитя було маленьким богом, боги на Олімпі зустріли його радісно. Пан виявився добродушним, веселим божеством, створив флейту і чудово на ній грав. Коли порушували його відпочинок, страшенно гнівався, наганяючи на людей жах. Коли пастух чи звіролов чули в гущавині дикі звуки або шум, чийсь сміх чи свист, то були впевнені, що це Пан. Бідні люди лякалися, відчуваючи шалений страх, серед них виникала паніка.
Значення фразеологізма Панічний страх
Від імені Пана походить фразеологізм «панічний страх» (також і саме слово «паніка»), який означає підсвідомий, раптовий, сильний страх, що відразу охоплює багатьох і спричиняє сум’яття.
41. Фразеологізм Передати куті меду
Походження фразеологізма Передати куті меду
За давніми українськими звичаями, на зимових святках тричі варили головну звичаєво-обрядову страву — кутю. Першу кутю готували на Святвечір, називали багатою, або Колядою, другу — у переддень Василя — щедрою, третю — у переддень Водохреща — голодною. Варили цю страву з найдобірнішої пшениці в глиняному горщику на непочатій (набираній до схід сонця) воді. Готову кутю змішували з медом і маком. Щоб кутя була смачна та поживна, потрібно не перебавити меду. Занадто солодкий смак може зіпсувати головну страву різдвяних свят.
Значення фразеологізма Передати куті меду
Фразеологізм «передати куті меду» означає перевищувати що-небудь, норму, міру в чому-небудь.
42. Фразеологізм Перейти Рубікон
Походження фразеологізма Перейти Рубікон
Вислів пов’язаний із життям визначного державного діяча Давнього Риму — Юлія Цезаря. Переходячи з військом через річку Рубікон, що була кордоном між Умбрією і Галлією в 49 р. до н. е., Цезар порушив розпорядження сенату, за яким він не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну. Перетнувши Рубікон, Цезар переможно рушив до завоювання повної одноосібної влади в Римі.
Значення фразеологізма Перейти Рубікон
Фразеологізм «перейти Рубікон» означає зробити незворотний крок, рішучий вчинок, перейти рубіж, межу.
43. Фразеологізм Перекувати мечі на рала
Походження фразеологізма Перекувати мечі на рала
Народи Сходу вживали цей вислів ще три тисячі років тому. У часи постійних воєн люди мріяли про мир на землі, щоб можна було орати землю, сіяти хліб, ростити дітей, будувати житло. У Біблії є рядки: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ на народ, і не будуть більше воювати».
Значення фразеологізма Перекувати мечі на рала
У сучасній мові фразеологізм «перекувати мечі на рала» вживають у значенні: роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів.
44. Фразеологізм Перемивати кісточки
Походження фразеологізма Перемивати кісточки
Вислів пов’язаний зі стародавнім обрядом перепоховання. Через кілька років після смерті, щоб очистити душу померлого від гріхів і зняти з неї закляття, останки викопували і перемивали. Такий обряд супроводжувався спогадами про покійника, оцінками його характеру, вчинків, справ тощо.
Значення фразеологізма Перемивати кісточки
Фразеологізм «перемивати кісточки» набув переносного значення — пліткувати, пересуджувати.
45. Фразеологізм Переходити дорогу
Походження фразеологізма Переходити дорогу
Дорога асоціюється із життєвим шляхом. За легендою, дороги з’являлися в часи до виникнення світу, коли за наказом Бога у їх прокладанні брали участь усі звірі, за винятком крота, який не послухався Господа. Тому коли кріт переповзе дорогу, він дохне. Із дорогою пов’язані численні повір’я і забобони. Не можна будувати житло там, де раніше була дорога, щоб життя в домі було спокійним; на дорозі, як і на межі, не можна спати, сидіти, кричати, справляти природні потреби, щоб не стати бар’єром для нечистої сили; вагітній жінці не можна їсти, ідучи дорогою, щоб дитина не була слинявою та ін. Коли вирушали кудись у справі, остерігалися, щоб ніхто не перейшов дороги з порожніми відрами, бо не пощастить, і навпаки — повні відра віщували успіх. Не можна було переходити дорогу весільній і похоронній процесіям.
Значення фразеологізма Переходити дорогу
Нині фразеологізм «перейти дорогу» вживають у прямому й переносному значеннях, а саме: стати на заваді у здійсненні чогось.
46. Фразеологізм Персона ґрата
Походження фразеологізма Персона ґрата
Фразеологізм походить із латини, яка до XVIII ст. була мовою науки та культури в усій Європі. У буквальному перекладі вислови «персона ґрата» і «персона нон ґрата» означають бажану і небажану особу.
Значення фразеологізма Персона ґрата
Найчастіше фразеологізм Персона ґрата використовують для характеристики ставлення до дипломатичного представника в тій країні, яка його приймає. У переносному значенні «персона ґрата» — особа, до котрої ставляться прихильно.
47. Фразеологізм Півпальця здачі
Походження фразеологізмаця здачі
Крилатий вислів «півпальця здачі» увійшов у мовлення з легкої руки Тараса Шевченка. Відтоді він означає відповідь на приниження, зневагу, демонстративну погорду. На час гостювання в Рєпніних у Яготині, Тарас Григорович уже був знаним українським поетом і користувався загальною повагою. Один панок, завітавши до них, поставився з погордою до недавнього кріпака і при знайомстві замість руки подав мізинець. Шевченко весело промовив: «Ой, та навіщо ж так багато? Нате вам півпальця здачі», — і простягнув панові дулю.
48. Фразеологізм Піддати анафемі
Походження фразеологізма Піддати анафемі
З грецької мови слово «анафема» перекладається як «закляття» — приречення когось чи чогось до загибелі; відлучення від церкви. Вислів «піддати анафемі» трапляється у Першому посланні апостола Павла до коринфян: «Як хтось не любить Господа, анатема (анафема) на нього! Хай буде проклятий, приречений на знищення». У православній церкві обряд відлучення здійснюють і донині. Відлучають від церкви єретиків і тих грішників, які не розкаюються.
Значення фразеологізма Піддати анафемі
У переносному значенні «піддати анафемі» означає нещадно осудити.
49. Фразеологізм Підкурювати ладаном
Походження фразеологізма Підкурювати ладаном
Ладан — ароматична смола, яку спалюють під час богослужіння, щоб отримати запашний дим. Його вважають субстанцією (сутністю) душі. Сосна і кедр, із яких добувають ладан, наділені великою життєвою силою, що є засобом спілкування з Богом. Ладан — «аромат обожнюючий», молитва-звертання до неба; запах доблесті і чистоти. Саме спалення ладану символізує принесення жертви вогню, а підкурювання — один зі способів позбавлення від нечистої сили. Священик спалює ароматичну смолу в кадилі, з яким обходить храм, щоб прогнати злих духів і звеличити Ім’я Господнє. Також шматочки ладану люди носять у ладанках на шиї як оберіг.
Значення фразеологізма Підкурювати ладаном
Фразеологізм «підкурювати ладаном» означає надмірно вихваляти, підлещуватися.
50. Фразеологізм Пізнай самого себе
Походження фразеологізма Пізнай самого себе
Належить цей фразеологізм давньогрецьким філософам. Услід за ними український любомудр Григорій Сковорода у філософських трактатах і байках закликав людей пізнати самих себе, адже шлях до щастя лежить через усвідомлення своїх здібностей і нахилів до певного роду діяльності. Такі погляди він висловив зокрема у байці «Бджола і шершень».
Значення фразеологізма Пізнай самого себе
Фразеологізм «пізнай самого себе» має пряме значення.
51. Фразеологізм Піррова перемога
Походження фразеологізма Піррова перемога
До наших днів фразеологізм дійшов завдяки давньогрецькому філософу Плутарху. Він згадував, що перемога над римлянами в 279 р. до н. е. коштувала емірському царю Пірру стількох жертв, що коли він про це дізнався, то вигукнув: «Ще одна така перемога і ми загинули!». Справді, наступного року римляни вщент розбили його війська.
Значення фразеологізма Піррова перемога
Фразеологізм «піррова перемога» означає перемогу, що не виправдовує покладених зусиль і засобів; перемогу, що дорівнює поразці.
52. Фразеологізм Після дощику в четвер
Походження фразеологізма Після дощику в четвер
З давніх-давен люди вірили, що є легкі та важкі дні. Вони пов’язували семиденний тиждень із планетами, кожній із яких відповідав один день тижня. Понеділок — важкий день, бо присвячений богині Місяця, ночі і темного царства. Четвер слов’яни пов’язували із Перуном, богом війни, сонця, весни, родючості, покровителем землеробства. Він відав дощами, громами. Щочетверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Однак минали четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощику в четвер», тобто ніколи.
53. Фразеологізм Піти несолоно сьорбавши
Походження фразеологізма Піти несолоно сьорбавши
Сіль у давнину коштувала дорого, бо возили її здалека, а дороги були погані, податки — чималі. Нині ми солимо їжу під час приготування, а колись пекли і варили без неї, солили лише за столом, щоб зекономити цінний продукт.
Часто господар солив їжу сам, а іноді, намагаючись виразити прихильність гостю, пересолював. Гостеві, який сидів з іншого краю стола, не завжди вистачало солі. Значить, одному пересолювали, а інший ішов несолоно сьорбавши.
Значення фразеологізма Піти несолоно сьорбавши
У переносному значенні цей фразеологізм означає: без результату, безуспішно.
54. Фразеологізм Позолотити (підсолодити) пілюлю
Походження фразеологізма Позолотити (підсолодити) пілюлю
Пілюля — попередник сучасних таблеток. Це лікарська речовина у формі ґудзика чи кульки.
Донедавна не існувало різноманітних смакових добавок, ароматизаторів і харчових барвників, які могли б зменшити неприємний смак ліків, тому аптекарі інколи покривали пілюлю солодкою речовиною красивого золотистого кольору, намагаючись обманути вередливих пацієнтів, насамперед дітей. Проте навіть приваблива пілюля не втрачала гіркоти, через що стала символом прикростей, образи («піднести пілюлю»).
Значення фразеологізма Позолотити (підсолодити) пілюлю
Звідси й значення фразеологізма «позолотити (підсолодити) пілюлю» — зм’якшувати, згладжувати заподіяну кому-небудь образу, неприємність.
55. Фразеологізм Показати на двері
Походження фразеологізма Показати на двері
В українській міфології двері символізують межу між світами і слугують оберегом від злих духів. Коли хтось помирав, двері, як і вікна, відчиняли навстіж, щоб душа покійника могла вільно вийти. Якщо в хаті траплялася сварка, господар часто показував на двері і людина повинна була вийти за межу.
Значення фразеологізма Показати на двері
Фразеологічний вираз «показати на двері» означає вигнати, прогнати когось.
56. Фразеологізм Покласти зуби на полицю
Походження фразеологізма Покласти зуби на полицю
У мові є чимало фразеологічних жартівливих зворотів, пов’язаних із зубами: зуби надворі тримає (облеслива людина, яка любить шкірити (виставляти) зуби у награній усмішці); єдиним зубом треба їсти (ощадна, скупа їжа) та ін.
Давній український вислів «покласти зуби на полицю» мовці також сприймають як жартівливий. Під час голоду зуби виявляються не потрібними, бо нічого жувати, тому їх «відкладають» на полицю. Дехто з мовознавців стверджує, що спочатку в цьому звороті йшлося про зуб’я в інструменті для розчісування пряжі. Їх клали на полицю, коли нічого було прясти. А коли немає роботи, доводиться голодувати. Унаслідок такого смислового перенесення фраза «покласти зуби на полицю» набула сучасного значення — голодувати, недоїдати, мати мало їжі.
Значення фразеологізма Покласти зуби на полицю
«Покласти зуби на полицю — голодувати, недоїдати, мати мало їжі.
57. Фразеологізм По своєму пір’ю
Походження фразеологізма По своєму пір’ю
Кожен птах має не тільки своє пір’я, а й свої особливості. Кажуть, що у півня є пір’їна, яка крутиться, коли йому потрібно прокинутися, а також на зміну погоди. За повір’ям, якщо в гусака вирвати навхрест три пір’їни, то він загине. А от голубиного пір’я не клали в подушку, щоб не боліла голова; пір’ям павича не прикрашали ікони, бо вважали його поганим птахом. Загалом птахів поділяли на чистих (прихильних до людини) і нечистих. Наприклад, орел — цар птахів і господар небес, журавель — птах сонця, дятел — птах небесного вогню, жайворонок — птах, який приносить весну на ниви та поля, синиця — вісниця добра. До нечистих птахів належали ворона, крук, одуд, сич, сорока, яструб, горобець.
У деяких прислів’ях і приказках ідеться про пір’я птахів, зокрема «птаха видно по пір’ю, а пана по халявах», «пташка красна своїм пір’ям, а людина знаннями», «страшне перо не в гусака, а в дурака» та ін.
Значення фразеологізма По своєму пір’ю
Значення фразеологічного вислову «по своєму пір’ю»: відповідно до власних уподобань, можливостей або потреб.
58. Фразеологізм Посилати по рушники
Походження фразеологізма Посилати по рушники
В українців рушник — символ злагоди, подружньої вірності, працьовитості, гостинності, надії, прощання. Його біле полотно і кожен елемент орнаменту мають глибоке значення. Рушник відігравав ключову роль в оздобленні капищ, храмів, культових місць; ікони в церквах і хатах завжди прикрашали рушниками; традиційний хліб-сіль підносили на рушнику. З ним приходили в дім породіллі, ним благословляли дітей на самостійне життя, його давали в далеку дорогу, використовували під час будівництва оселі. Рушники були невід’ємним атрибутом весілля: ними пов’язували молодих, старостів, сватів, прикрашали гільце, вистеляли дорогу від порога до стола; перший танець молоді танцювали на рушнику. Готуючись до одруження, дівчина вишивала декілька видів рушників. Якщо вона давала згоду на шлюб під час сватання, підносила старостам на тарелі два рушники, складені навхрест.
Значення фразеологізма Посилати по рушники
Фразеологізм «посилати по рушники» означає просити руки дівчини у неї та її батьків, сватати. Інший рушник, найкрасивіший і найдорожчий, дівчина вишивала, щоб стати на нього з милим у церкві під час шлюбної церемонії. Звідси походить інший фразеологізм — «стати на рушнику», тобто взяти шлюб, одружитися.
59. Фразеологізм Початок кінця
Походження фразеологізма Початок кінця
Вислів приписують французькому дипломату Талейрану, хоч сам він, почувши це, здивувався. Улітку 1813 року, після декількох поразок наполеонівської армії, престиж імператора Наполеона значно похитнувся. З вуст в уста передавали фразу, що це «початок кінця».
Значення фразеологізма Початок кінця
Фразеологізм Початок кінця вживають, коли очевидна початкова фаза розвалу, втрати когось чи чогось, занепаду.
60. Фразеологізм Починати з азів
Походження фразеологізма Починати з азів
Будь-яку нову справу починають із найпростішого — основи, без якої неможливе просування далі. Вивчення мови теж починають з алфавіту. Аз — перша літера старослов’янської абетки. Звідси і вислів «починати з азів», тобто від самого початку, з елементарного.
61. Фразеологізм Посіяти зуби дракона
Походження фразеологізма Посіяти зуби дракона
У мовлення цей фразеологізм, як і багато інших, прийшов із давньогрецьких міфів, зокрема про героя Кадме. Оракул (божество, що пророкувало, а також жрець, котрий це пророцтво витлумачував) наказав Кадме піти за коровою, яку він зустріне при виході з храму, і там, де вона ляже, заснувати місто. Корова привела Кадме до джерела, що охороняв дракон. Убивши змія, герой розкидав його зуби й засіяв поле. Із зубів виросли воїни і кинулись на героя, але він шпурнув у середину камінь, і вони перебили один одного.
Значення фразеологізма Посіяти зуби дракона
На основі міфу і виник фразеологізм «посіяти зуби дракона», який найчастіше вживають у значенні: посіяти ворожнечу, розбрат, смуту.
62. Фразеологізм Потьомкінські села
Походження фразеологізма Потьомкінські села
Цей іронічний вислів має історичне походження. Коли російська імператриця Катерина ІІ у 1787 р. уперше їхала до Криму, князь Потьомкін, бажаючи показати, як «процвітає» щойно приєднаний край, наказав спорудити на берегах Дніпра декоративні села, палаци, фортеці, понасаджувати парки, які через декілька днів загинули. Селяни, які зустрічали імператрицю, були одягнені в добротний одяг. Показова бутафорія мала «справжній» вигляд, однак приховувала злиденну реальність.
Значення фразеологізма Потьомкінські села
У переносному значенні фразеологізм «потьомкінські села» означає окозамилювання.
63. Фразеологізм Пранці б тебе з’їли
Походження фразеологізма Пранці б тебе з’їли
Фразеологізм «пранці б тебе з’їли» («пранці б тебе побили») належить до заборон, табу. Пранці — народна узагальнена назва венеричних хвороб. Походженням це слово пов’язане із Францією, оскільки побутувала думка, що венеричні недуги поширилися саме з цієї країни. У Густинському літописі є такий запис за 1483 р.: «Явися в Польщі новая немощь, глаголемая Франца…». Приголосного звука [ф] первісно не існувало у фонетичній системі української мови, тому у словах іншомовного походження його замінювали на інші звуки: [п], [х], [т] тощо.
Значення фразеологізма Пранці б тебе з’їли
Пранці б тебе з’їли — побажання зла, хвороби, загибелі.
64. Фразеологізм Працює як каторжний
Походження фразеологізма Працює як каторжний
Каторга в сучасному розумінні — покарання за злочин, яке полягає в позбавленні волі, поєднаному з важкими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. Слово «каторга» тюркського походження, що означає «човен». Так називали вантажні чи бойові галери — великі веслові судна. Веслували на них десятки засуджених, яких приковували до палуби на час відбування покарання. Ця робота була вкрай важкою, і нерідко каторжники гинули під палючим сонцем від перенапруження та виснаження.
Значення фразеологізма Працює як каторжний
Працює як каторжний — працює дуже тяжко, надмірно, багато.
65. Фразеологізм Предтеча
Походження фразеологізма Предтеча
Вислів «предтеча» має біблійне походження. Так називали Іоанна Хрестителя. Іоанн, син праведних Захарії та Єлизавети, з юних літ жив у пустелі, проводячи час у пості і молитві. Одяг він носив із верблюжої вовни і підперезувався шкіряним поясом, а їжею його були акриди (комахи завбільшки з дитячий палець) і дикий мед. Коли Іоаннові виповнилося 13 років, Господь повелів йому йти в долину річки Йордан сповістити всім людям про скорий прихід Спасителя і про те, що слід приготуватися до Його зустрічі через покаяння та хрещення. Іоанн почав проповідувати. Давно вже Бог не посилав єврейському народові пророків, тому, почувши про появу пророка Іоанна, народ звідусіль збирався послухати його. Хто вірив словам пророка і каявся у гріхах, тих він хрестив у річці Йордан, занурюючи у воду і кладучи свою руку на голову зануреного. Тому Іоанна назвали Хрестителем. Він був провісником приходу Хреста і підготував людей до його зустрічі, тобто був предтечею.
Значення фразеологізма Предтеча
Слово «предтеча» вживають у двох значеннях: особа, яка йшла попереду і своїми діями підготувала шлях, умови для діяльності інших, попередник, провісник; явище, подія, що підготували умови для наступних подій або передували іншим явищам чи подіям.
66. Фразеологізм Прийшов, побачив, переміг
Походження фразеологізма Прийшов, побачив, переміг
Це слова римського політичного діяча і полководця Гая Юлія Цезаря. Розгромивши ворогів в Італії, він вирушив на схід, зміцнив свою владу в Єгипті, а в Малій Азії блискавично розбив війська царя Фарнака. Про перемогу Цезар послав у сенат звіт із трьох слів: «Прийшов, побачив, переміг».
Значення фразеологізма Прийшов, побачив, переміг
Нині вислів полководця використовують у двох значеннях: прямому — блискавично досягти успіху та іронічному — не розібравшись, зробити висновки.
67. Фразеологізм Прикласти руку
Походження фразеологізма Прикласти руку
За часів Київської Русі багато людей були неписьменними або малописьменними. Замість підпису вони прикладали руку: легенько пофарбувавши палець чи кілька пальців, притискали їх до паперу. Як і почерк, відбитки рук дуже різняться, адже в природі немає двох осіб, у яких би візерунок тонких ліній на пальцях точнісінько повторювався. Тому відбиток пальців на папері вважали не тільки рівноцінною, а й надійною заміною підпису. Коли людина мусила ставити на документі відбиток пальця чи кисті руки, це і називали «прикласти руку».
Значення фразеологізма Прикласти руку
У сучасному розумінні фразеологізм Прикласти руку означає взяти участь у чомусь, бути причетним до чогось.
68. Фразеологізм Принцеса на горошині
Походження фразеологізма Принцеса на горошині
Походженням цей фразеологізм завдячує однойменній казці Г.-Х. Андерсена. Один королевич захотів одружитися із справжньою принцесою. Для цього серед усіх дівчат він шукав найтендітнішу і найделікатнішу, влаштовуючи їм випробування: претендентка мала переночувати в палаці на ліжку, застеленому 12 матрацами і 12 перинами, під які принц потай поклав горошину. Більшість принцес її не відчуло, і лише одна вранці поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшно муляло, і вона натерла синці на всьому тілі. Саме її королевич обрав за наречену.
Значення фразеологізма Принцеса на горошині
Фразеологізм «принцеса на горошині» вживають тоді, коли йдеться про людину розніжену, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.
69. Фразеологізм Притча во язицех
Походження фразеологізма Притча во язицех
Вислів походить із Біблії (Псалми, 44:14): «Зробив Бог вас притчею во язицех, предметом покивання головою в чужоземців».
Значення фразеологізма Притча во язицех
У сучасному мовленні фразеологізм «притча во язицех» розуміють як предмет розмов, сенсацію; те, що стало загальновідомим, про що всі жартома або з осудом говорять.
70. Фразеологізм Прокатати на вороних
Походження фразеологізма Прокатати на вороних
Фразеологізм пов’язаний із голосуванням. У давнину на виборах у скриньки з іменами претендентів кидали кульки — бали (звідси і слово «балотування»). Білі кульки означали «за», чорні — «проти». А оскільки раніше чорний колір (переважно масть коней) називали вороним, та за чорними кульками для голосування також закріпилася ця назва.
Значення фразеологізма Прокатати на вороних
Прокатати на вороних — означає проголосувати за якусь особу чорними кульками, тобто провалити на виборах.
71. Фразеологізм Прокрустове ложе
Походження фразеологізма Прокрустове ложе
В одному з грецьких міфів розповідається про розбійника Полипемона на прізвисько Прокруст, що в перекладі означає «розтягувач». Усіх, хто до нього приходив, він укладав на своє ліжко. Розбійник відрубував ноги тим, для кого це ліжко було коротким, а для кого довгим — розтягував ноги.
Значення фразеологізма Прокрустове ложе
Фразеологізм «прокрустове ложе» характеризує надумане мірило, під яке насильно підганяють факти дійсності.
72. Фразеологізм Прометеїв вогонь. Прометеєві муки
Походження фразеологізма Прометеїв вогонь. Прометеєві муки
Прометей — титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Його образ та ім’я набули поширення в європейських літературах і фразеологізмах. Пожалівши людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природними стихіями, Прометей викрав у богів полум’я і передав його смертним. За це верховний бог засудив титана на страшну муку: його прикували до скелі у Кавказьких горах, і щодня велетенський орел шматував тіло і викльовував печінку. Уночі рани загоювались, і на ранок тіло було готове до нових мук. Згодом могутній Геракл звільнив страдника за наказом Зевса, захопленого витримкою і мужністю Прометея.
Значення фразеологізма Прометеїв вогонь. Прометеєві муки
Фразеологізм «прометеїв вогонь» уживають тоді, коли характеризують дух благородства, мужності і таланту, а «прометеєві муки», коли йдеться про страждання в ім’я високої мети.
73. Фразеологізм Проти рожна перти (йти)
Походження фразеологізма Проти рожна перти
Рожен — гострий кілок. Вислів має біблійне походження. У Діяннях апостолів розповідається, що Савл, який був гонителем християн, почув голос із неба: «Савле! Чому ти переслідуєш мене?». Він сказав: «Хто ти, Господи?». На що Господь відповів: «Я Ісус, якого ти переслідуєш. Важко тобі йти проти рожна», тобто протистояти значно могутнішій силі — Богові.
Значення фразеологізма Проти рожна перти
Із часом фразеологізм «проти рожна перти» набув позитивно-оцінного значення: бути відважним, виступати проти великої сили.
74. Фразеологізм Проходити червоною ниткою (стрічкою)
Походження фразеологізма Проходити червоною ниткою
Цей вираз прийшов у мовлення багатьох народів від англійських моряків. Із 1776 р. на фабриках у канати англійського військового флоту по всій довжині вплітали червону нитку, щоб запобігти крадіжці. Хоч би який шмат канату відрізали злодії, відразу видно, що він флотський.
Значення фразеологізма Проходити червоною ниткою
Нині червоною ниткою називають наскрізну думку, намір, який проходить через увесь виступ оратора, статтю, літературний чи кінематографічний твір.
75. Фразеологізм Прочитати від дошки до дошки
Походження фразеологізма Прочитати від дошки до дошки
Цей фразеологізм пов’язаний із книгою. У давнину книги писали від руки на пергаменті (спеціально вичищеній шкірі козенят, ягнят і телят). Вони були значні обсягом та мали велику вагу і цінність. Для зручності пергаментний злиток вкладали в оправу з двох дощок, обтягнутих шкірою. Часто така оправа була прикрашена коштовностями (особливо церковні книги) і застібалась на замок-застібку.
Значення фразеологізма Прочитати від дошки до дошки
Прочитати всю книгу від початку до кінця, нічого не пропускаючи, значить прочитати від дошки до дошки, від А до Я.
76. Фразеологізм Пташине молоко
Походження фразеологізма Пташине молоко
Давні греки вважали, що на острові Самос є все, чого душа забажає. Щоб наголосити на його багатстві, до довжелезного списку тварин і рослин, страв і напоїв додавали пташине молоко, якого в принципі не існувало.
Значення фразеологізма Пташине молоко
У жартівливому плані фразеологізм означає що-небудь найвишуканіше, найбажаніше. Коли говорять: хіба що пташиного молока немає, — мають на увазі значний достаток, розкіш чи величезне розмаїття.
77. Фразеологізм Пуп землі
Походження фразеологізма Пуп землі
У широкому розумінні пуп — центр, основа всього. Фольклорні твори, основані на Талмуді (збірнику догматичних релігійно-естетичних і правових законоположень іудаїзму) стверджують, що у центрі землі, тобто світу, лежить Палестина. У її центрі стоїть місто Єрусалим, у центрі нього — храм, у центрі храму — вівтар (святая святих), а в центрі вівтаря — камінь перед ковчегом завіту, на якому викарбувано заповіді, дані Богом Мойсеєві. Саме з цього каменю, кинутого Богом у море, почалося створення світу. Існує й інша версія: Бог закрив цим каменем отвір безодні, водного хаосу.
Значення фразеологізма Пуп землі
Фразеологізм «пуп землі» часто вживають в іронічному значенні для характеристики людини, яка без підстав претендує на головну роль у чомусь, вважає, що всі оточуючі мають зосередити увагу саме на ній.
78. Фразеологізм Пускати на вітер
Походження фразеологізма Пускати на вітер
Згідно з народним повір’ям, вітер має душу і велику силу. Щоб його задобрити, аби не був руйнівним, люди «підгодовували» вітер, тобто приносили жертви: хліб, м’ясо, залишки святкових страв, крупи, борошно тощо. Усе це кидали назустріч вітрові у надії, що той не нашкодить. Із часом погляди змінилися: стали вважати, що все, пущене на вітер, — це легковажне, марно втрачене.
Значення фразеологізма Пускати на вітер
Фразеологічний зворот «пускати на вітер» нині означає ще й не берегти, не примножувати, не оцінювати належним чином, а пускати слова на вітер — даремно говорити, обіцяти нереальне, недотримувати слова.
79. Фразеологізм Пута Гіменея
Походження фразеологізма Пута Гіменея
Гіменей — син античних богів Діоніса та Афродіти, покровитель подружжя і шлюбу. За одним із міфів, він співець і музикант, який раптово помер на весіллі Діоніса (варіант: втратив голос). Його ім’ям названо урочисту весільну пісню на честь молодих. Згідно з переказом, Гіменея воскресили. Його зображували у вигляді вродливого юнака із запаленим смолоскипом та гірляндою квітів; за переконанням давніх людей, слабке полум’я смолоскипа під час весілля — нещаслива прикмета для молодого подружжя. Оскільки пута — це ланцюг, яким зв’язували людей чи тварин, шлюбні зв’язки почали називати путами Гіменея.
Значення фразеологізма Пута Гіменея
Фразеологізм «пута Гіменея» означає «подружні зв’язки».
80. Фразеологізм П’ята колона
Походження фразеологізма П’ята колона
Фразеологізм належить генералу іспанської армії Е. Молу. Восени 1936 року під час наступу франкістів на Мадрид він звернувся по радіо до населення столиці, заявивши, що, крім чотирьох іспанських армійських колон, ще є п’ята колона, яка здійснює в місті підривну шпигунську роботу.
Значення фразеологізма П’ята колона
П’ятою колоною називають шпигунів, диверсантів, людей, які займаються підривною, антидержавною діяльністю в країні.
81. Фразеологізм Ріг достатку
Походження фразеологізма Ріг достатку
За давньогрецькими міфами, в дитинстві Зевса виховували на острові Крит. Вигодовували майбутнього верховного бога молоком кози Амалфеї, доглядали його німфи. Якось Амалфея зламала собі ріг, німфа наповнила його плодами і подала маленькому Зевсу. За це він подарував ріг німфам, пообіцявши, що з нього з’являтиметься все, що їм забажається. Так виник вислів «ріг достатку».
Значення фразеологізма Ріг достатку
Фразеологізма Ріг достатку означає велике розмаїття, багатство.