Фразеологізми. Значення, походження та вживання фразеологізмів. Сторінка 4: Робити — Як у воду
Сторінка 1: Або — Друг
Сторінка 2: Дулю — Між
Сторінка 3: Міряти — Ріг
Сторінка 4: Робити — Як у воду
1. Фразеологізм Робити з мухи слона
Походження фразеологізма Робити з мухи слона
Давньогрецький сатирик Лукіан в одному зі своїх творів писав: «Я ще багато міг би говорити, але уриваю своє слово, щоб ніхто не подумав, ніби я, як кажуть, роблю з мухи слона».
Значення фразеологізма Робити з мухи слона
Фразеологізм Робити з мухи слона вживають, коли хочуть висміяти чиєсь намагання надати великого значення якому-небудь дріб’язку.
2. Фразеологізм Родинне вогнище
Походження фразеологізма Родинне вогнище
Покровителькою домашнього вогнища, сім’ї в античних греків була богиня Гестія — сестра Зевса. Вона ніколи не залишала Олімпу, дала обіцянку зберігати дівоцтво і не мала власної родини, хоча сама стояла на сторожі сімейного добробуту, щастя. Гестію шанували в кожному домі та в кожній святині, в усіх молитвах згадували її ім’я. Під захистом цієї богині перебували діти, сироти, молода сім’я. Якщо прибулець, гість чи утікач не мав певності, що його гостинно зустрінуть, йому варто було лише доторкнутися до краю вогнища, і з цієї миті він перебував під захистом богів. У кожному місті пломеніло священне вогнище Гестії. Якщо хтось виїздив із дому, то просив богиню допомогти йому щасливо повернутися до рідного порога; коли повертався, вітав її подячною молитвою. Люди, які засновували нові колонії, брали з собою полум’я з вогнища Гестії як символ єдності з рідним містом.
Значення фразеологізма Родинне вогнище
Донині зберігся вислів «родинне (домашнє, сімейне) вогнище», який зрозумілий для всіх: сім’я, оселя, родина.
3. Фразеологізм Розверзлися хлябі небесні
Походження фразеологізма Розверзлися хлябі небесні
Вираз пов’язаний із біблейським переказом про Всесвітній потоп, уміщеним у Книзі Буття. Коли Бог побачив, що велика розпуста опанувала людьми і думки їхні були пройняті злом, він вирішив стерти їх з лиця землі, залишивши тільки праведного Ноя з його родиною. Тоді розверзлися хлябі небесні і впродовж сорока діб і Бог наслав на землю страшенну зливу, що не вщухала і вкрила водою весь суходіл.
На території України майже 1000 років користувалися Бібліями, перекладеними старослов’янською та церковнослов’янською мовами (українською її почали перекладати наприкінці XIX ст.). Значення багатьох слів було малозрозумілим. У сучасному перекладі цей вислів звучить так: «розверзлися усі джерела великої безодні, і вікна небесні розкрилися». Отже, «хлябі» — це джерела, потоки води.
Значення фразеологізма Розверзлися хлябі небесні
Фразеологізм «розверзлися хлябі небесні» вживають у значенні: велика злива.
4. Фразеологізм Розводити демагогію
Походження фразеологізма Розводити демагогію
Демагогами («вождями народу») у Давній Греції називали політичних діячів демократичного напряму. До влади вони могли прийти тільки шляхом народного голосування, тому всіляко намагалися завоювати довіру виборців, не гребуючи облудними обіцянками і лозунгами, навмисним перекрученням фактів із корисливою метою. Так слово «демагог» набуло негативного значення: особа, яка намагається обманом здобути популярність, а «демагогія» — обдурювання народу привабливими, але пустими обіцянками, перекручуванням фактів.
Значення фразеологізма Розводити демагогію
Розводити демагогію означає пустими, непотрібними розмовами навмисне впливати на почуття людей або дезорганізовувати когось; тонко, цілеспрямовано грати на почуттях.
5. Фразеологізм Розв’язати вузол
Походження фразеологізма Розв’язати вузол
За народним повір’ям, вузол має магічну силу, може «зав’язати» те, на що надумано. Зав’язаний вузол — перешкода, заковика, невдача. Розв’язаний вузол означає волю, спасіння, вирішення проблеми. Тому молодих після весілля пильно оглядали, щоб на них не було зав’язано жодного вузлика. Якщо пологи були тяжкі, то в хаті відчиняли всі двері та розв’язували вузли, щоб породілля легко розродилася.
Значення фразеологізма Розв’язати вузол
Розв’язати вузол — означає остаточно вирішити складне, заплутане питання, проблему.
6. Фразеологізм Розставити крапки над «і»
Походження фразеологізма Розставити крапки над «і»
Цей фразеологізм є буквальним перекладом із французької. Він пов’язаний із графічною будовою літери «і», над якою ставили крапку.
Значення фразеологізма Розставити крапки над «і»
Розставити крапки над «і» — означає остаточно з’ясувати, уточнити всі подробиці, довести що-небудь до логічного завершення.
7. Фразеологізм Розтікатися мислію по древу
Походження фразеологізма Розтікатися мислію по древу
На початку давньоукраїнського літературного твору «Слово про Ігорів похід» автор звертається до свого попередника — легендарного співця Бояна, вихваляючи його стиль: «…Боян був віщим, а якщо хотів пісню творити, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами».
Значення фразеологізма Розтікатися мислію по древу
Вираз Розтікатися мислію по древу став крилатим, але в сучасному розумінні набув дещо негативного значення: довго, детально, інколи беззмістовно, розмірковувати, розтлумачувати.
8. Фразеологізм Рукою подати
Походження фразеологізма Рукою подати
У давнину як еталони мір люди використовували найдоступніші засоби: пальці руки чи ноги, лікоть, довжину кроку. Досі українці послуговуються висловами «на палець», «на ніготь», «ні на крок».
Значення фразеологізма Рукою подати
Фразеологізм «рукою подати» означає відстань у довжину руки, тобто дуже близько.
9. Фразеологізм Сади Семіраміди
Походження фразеологізма Сади Семіраміди
Грецькі історики у своїх творах розповідали, що легендарна ассирійська цариця Семіраміда побудувала у Вавилоні висячі сади, які росли не на землі, а на спеціально зведених мурах. Ця споруда вражала сучасників величчю, тому і стала одним із семи чудес світу.
Значення фразеологізма Сади Семіраміди
У переносному значенні «сади Семіраміди» — щось грандіозне, прекрасне, величаве.
10. Фразеологізм Самозакоханий Нарцис
Походження фразеологізма Самозакоханий Нарцис
У давньогрецьких міфах збереглася історія про сина бога річок Дефіса і наяди Ліріони, прекрасного юнака на ім’я Нарцис. Він був надзвичайно вродливий. Якось Нарцис побачив у річці своє відображення, закохався в нього і помер від кохання. Боги перетворили його на нарциса.
Значення фразеологізма Самозакоханий Нарцис
У переносному значенні «нарцис» — самозакохана людина; особа, яка милується собою.
11. Фразеологізм Свята простота
Походження фразеологізма Свята простота
Автор цього іронічного вислову — чеський теолог-патріот Ян Гус (1369—1415). Він виступав за реформування католицької церкви, яка погрузла в хабарництві та прагненні збагатитися, і захист чеської культури від німецького впливу. За це церковний собор проголосив його єретиком (віровідступником і небезпечним ворогом церкви) і засудив до спалення на вогнищі. Чекаючи смерті, приречений помітив стареньку селянку, яка, побачивши, що вогнище погано розгорається, принесла в нього сухе поліно. «О свята простота», — з гіркою усмішкою вигукнув Ян Гус, адже селянка, за щастя якої він боровся, із найкращими намірами служила його ворогам.
Значення фразеологізма Свята простота
Наївних людей, які через своє невігластво не знають, що роблять, називають святою простотою.
12. Фразеологізм Сезам, відчинись!
Походження фразеологізма Сезам, відчинись!
Це один із численних казкових фразеологізмів. Головний герой казки «Алі Баба і сорок розбійників» пішов у ліс по дрова, і випадково побачив, як 40 розбійників попрямували до печери, двері якої відчинилися на слова отамана: «Сезам, відчинись!». Алі Баба, скориставшись чарівним заклинанням, зайшов у печеру і знайшов скарби, награбовані розбійниками.
Значення фразеологізма Сезам, відчинись!
У переносному значенні фразеологізм «Сезам, відчинись!» уживають, коли йдеться про ключ до розв’язання проблеми, подолання перешкод, здійснення заповітних мрій; приємну несподіванку.
13. Фразеологізм Синя Борода
Походження фразеологізма Синя Борода
Життя фразеологізму дала казка Ш. Перро «Рауль, лицар Синя Борода». Кровожерний лицар, котрий мав синю бороду, убив шістьох дружин за те, що вони, порушуючи заборону, відмикали двері в кімнату, яка слугувала місцем убивств.
Значення фразеологізма Синя Борода
Нині фразеологізм «синя борода» використовують у значенні ревнивий чоловік, який жорстоко ставиться до дружини.
14. Фразеологізм Сізіфова праця
Походження фразеологізма Сізіфова праця
За давньогрецьким міфом, боги прирекли Сізіфа — спритного і хитрого царя міста Коринф — за всі його злочини на страшну кару. Він мав вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки-но брила торкалася вершини гори, вона виривалася із рук Сізіфа і летіла у прірву. Знову й знову, заточуючись і спотикаючись, приречений на вічну працю, цар мусив спускатися за каменем униз і все починати спочатку.
Значення фразеологізма Сізіфова праця
Сізіфовою працею називають безплідну, важку, нескінченну роботу.
15. Фразеологізм Сіль землі
Походження фразеологізма Сіль землі
У Євангелії зафіксовано слова Ісуса Христа, звернені до учнів: «Ви — сіль землі!».
Значення фразеологізма Сіль землі
Фразеологізм Сіль землі уживають у значенні: найкращі, найвидатніші представники народу; добірна частина певного товариства.
16. Фразеологізм Сіль тобі в очі
Походження фразеологізма Сіль тобі в очі
Згідно з народними уявленнями, сіль має магічну силу. З нею пов’язано чимало повір’їв і обрядів. Особливі чарівні та цілющі властивості сіль має у Чистий четвер перед Великоднем. Її змішували з хлібною закваскою, пропалювали у вогні, товкли, просіювали і використовували як ліки. Щоб захиститись від зурочень, нею мазали обличчя, промовляючи: «Хай сіль не сиплеться в очі, щоб мене ніхто не зурочив». Шматочок хліба і грудочку солі носили при собі як оберіг від злих духів. Сіль святили на Великдень, і лише нею приправляли свячені страви. На столі сіль завжди тримали закритою; береглися, аби її не розсипати, бо це віщувало сварку, але якщо це сталося, потрібно зверху посипати цукром. Сіль клали на вікно, щоб вона вбирала негативну енергію, особливо, коли у хаті було нехрещене немовля. Гріхом вважалося ставати ногою на сіль. Із нею виконували магічні дії.
Значення фразеологізма Сіль тобі в очі
Фразеологізм «сіль тобі в очі» — усталена форма застереження від зурочення.
17. Фразеологізм Сім п’ятниць на тиждень
Походження фразеологізма Сім п’ятниць на тиждень
У дохристиянські часи на українських землях саме п’ятниця, а не неділя, була святковим днем, коли селяни відпочивали від тяжкої праці. Щоп’ятниці в селах відбувалися ярмарки. У цей день люди купували, продавали, позичали гроші, сплачували борги, розважалися.
Значення фразеологізма Сім п’ятниць на тиждень
Той, хто кожен день вважає п’ятницею, — людина несерйозна, непрацьовита, всі думки в неї крутяться навколо розваг. Про того, хто часто змінює погляди, не має постійної думки, кажуть, що в нього сім п’ятниць на тиждень.
18. Фразеологізм Сім смертних гріхів
Походження фразеологізма Сім смертних гріхів
Смертний гріх — це гріх, який не можна спокутати. Люди, які вчинили його, приречені на вічну муку. Всього у Святому Письмі названо сім таких гріхів: заздрість, скупість, ненажерливість, гордощі, гнів, зневіру, розпусту.
Значення фразеологізма Сім смертних гріхів
Сім смертних гріхів — страшні вчинки і великі вади, які не можна пробачити.
19. Фразеологізм Сісти на свого коня
Походження фразеологізма Сісти на свого коня
У мові пращурів «сісти на свого коня» означало йти воювати. Кінь для воїна був надією, вірним товаришем, від якого залежало його життя. Втратити коня на полі бою фактично означало вірну смерть.
Значення фразеологізма Сісти на свого коня
Нині вислови «сісти на коня», «бути на коні» розуміють як перебувати в доброму, вигідному становищі; бути на високому рівні, із захопленням працювати.
20. Фразеологізм Сказати в добрий час
Походження фразеологізма Сказати в добрий час
В українській мові виразів зі словом «час» або «година» багато. Вони стали звичними, хоча початкове значення деяких стерлося.
«У добрий час!» — кажуть, коли проводжають когось у далеку дорогу. У цьому побажанні збереглося давнє значення слова «час»: пора. Вважали, якщо мандрівник вирушить у добру пору, його подорож буде спокійною та вдалою, і жодні злі сили не стануть на заваді. Фразеологізм «сказати в добрий час» оснований на повір’ї, що в добрий час (годину) можна говорити все, що забажаєш, а в лихий краще помовчати, бо слова можуть обернутися неприємностями в житті.
Значення фразеологізма Сказати в добрий час
Нині фразеологізм «сказати в добрий час» уживають для запобігання зуроченню когось або чогось.
21. Фразеологізм Скатертю дорога
Походження фразеологізма Скатертю дорога
Такі слова у давнину означали побажання гладенького шляху і щасливої дороги. Порівняння дороги і тканини (скатертина, полотно, рушник, хустка) та розуміння їх як чогось рівного були звичними. Будь-яку дорогу, що веде в дальню сторону, порівнювали з радісним полотном. Однак із часом добре побажання «скатертю дорога», як і багато інших фразеологізмів, змінило значення на протилежне.
Значення фразеологізма Скатертю дорога
Фразеологізм Скатертю дорога вживають, коли хочуть прогнати когось, сказати, що за ним не шкодуватимуть, побажати зла.
22. Фразеологізм Скільки літ, скільки зим!
Походження фразеологізма Скільки літ, скільки зим!
Сучасні люди, говорячи про час, основною його одиницею вважають годину. Проте для наших пращурів мірилом часу і життя було протиставлення світла і темряви. Їх межами визначалися пори року і частини доби. Весну — носія світла і тепла — протиставляли зимі — носію темряви і холоду, світлий день — темній ночі. Давні слов’яни поділяли рік не на чотири пори року, а на три. Весну і літо поєднували як світлу теплу пору. Не випадково слово «літо» зберегло значення «рік». У цій двозначності відображено боротьбу між світлом і темрявою: холодну пору року в літочисленні не враховують, отже, світло перемагає темряву. Рахунок за «літами», а не за «зимами» відомий у багатьох країнах.
Значення фразеологізма Скільки літ, скільки зим!
Вітання «скільки літ, скільки зим!» уживають при зустрічі люди, які давно не бачилися.
23. Фразеологізм Скривитися як середа на п’ятницю
Походження фразеологізма Скривитися як середа на п’ятницю
Дивний фразеологізм виник на ґрунті православної традиції постити у середу і п’ятницю. У ці дні не їли скоромного, тобто молочного і м’ясного. У п’ятницю постили строгіше, ніж у середу. Тому і кривиться середа на п’ятницю, бо їй заздрісно.
Значення фразеологізма Скривитися як середа на п’ятницю
У переносному значенні фразеологізм «скривитися як середа на п’ятницю» означає перекосити обличчя від болю, чогось несмачного чи від неприємних новин.
24. Фразеологізм Скриня Пандори
Походження фразеологізма Скриня Пандори
У давньогрецьких міфах ідеться про те, що колись люди жили, не знаючи горя, хвороб, старості, доки Прометей не вкрав у богів вогонь. За це розгніваний Зевс послав на землю красиву, але нерозумну жінку — Пандору, яка вийшла заміж за Прометеєвого брата Епіметея. Вона отримала від головного бога Олімпу іменну скриньку із суворою забороною відкривати її. Та розпалена цікавістю, Пандора відчинила скриньку: звідти висипались Старість, Хвороби, Безумство, Злість, Пристрасті та інші нещастя, що можуть переслідувати людей.
Значення фразеологізма Скриня Пандори
Фразеологізм «скриня Пандори» означає джерело нещасть, лиха, біди.
25. Фразеологізм Скуштувати гарбузової каші
Походження фразеологізма Скуштувати гарбузової каші
Існує багато легенд, казок, обрядів, пов’язаних із символічними значеннями рослин. Те, що гарбуз став символом відмови, має суто практичне підґрунтя. Вживання гарбузових страв заспокійливо діє на організм, стримує статевий потяг. Імовірно, що юнак, якому на сватанні давали гарбуза замість рушників, мусив якось і пригоститися ним (гарбузовою кашею чи шматком печеного гарбуза), унаслідок чого інтерес до дівчини пропадав. Це було не образливо, а тактовно й мудро.
Значення фразеологізма Скуштувати гарбузової каші
Фразеологізм «скуштувати гарбузової каші» означає дістати відмову при сватанні, залицянні.
26. Фразеологізм Слава Герострата
Походження фразеологізма Слава Герострата
Одним із семи чудес світу давні греки вважали знаменитий храм богині Артеміди в Ефесі. Та він згорів, бо його підпалив честолюбний Герострат. На суді він пояснив, що дуже хотів прославитися, зробити своє ім’я безсмертним. Не маючи жодних талантів, Герострат вигадав такий ганебний спосіб стати відомим. Суд виніс палієві смертний вирок, а мешканцям міста Ефес було заборонено навіть згадувати його ім’я, щоб стерти пам’ять про злочинця назавжди. Та один грецький історик порушив заборону: від нього наступні покоління дізналися про страшні діяння Герострата.
Значення фразеологізма Слава Герострата
Фразеологізм «слава Герострата» вживають стосовно людей, які стали відомими через свої найганебніші вчинки, злочини.
27. Фразеологізм Служити мамоні
Походження фразеологізма Служити мамоні
Мамона — бог багатства, ідол, якому поклонялися давні сирійці, прагнучи золота, збагачення. Про нього згадано в Євангелії словами Ісуса Хреста: «не можете служити Богу і мамоні»; тут мамона — ідол, який уособлював грошолюбство і здирство.
Значення фразеологізма Служити мамоні
У сучасній мові мамона — синонім багатства, грошей; «служити мамоні» — значить прагнути до збагачення, дбати лише про матеріальні цінності.
28. Фразеологізм Собача спека
Походження фразеологізма Собача спека
Вислів пов’язують із античним міфом про пастуха Ікарія. Після загибелі Ікарія його собаку Меру бог Діоніс перетворив у сузір’я Великого Пса, головну зірку якого назвали Сиріусом (давня назва — «пес», «собака»). У небі над Грецією Сиріус можна було спостерігати тільки в найспекотнішу пору. Це сузір’я розміщене найближче до сонця.
Значення фразеологізма Собача спека
Давні греки вважали, що спека йде саме від цієї зірки, тому спекотну погоду почали називати собачою спекою. Це значення фразеологізм зберіг і дотепер.
29. Фразеологізм Сократівське чоло
Походження фразеологізма Сократівське чоло
Сократ — давньогрецький філософ, який жив у ІV ст. до н. е. Його усні діалоги в Афінах відзначалися гострою іронією, умінням вести полеміку і переконувати. Сократ мав широке чоло, яке круто виступало над обличчям. Сучасники і численні учні шанували його за невтомний дослідницький розум, мудрість, дотепність. Та можновладці визнали Сократові промови небезпечними і на суді ухвалили смертний вирок. Він помер, випивши отруту.
Значення фразеологізма Сократівське чоло
Ім’я філософа стало уособленням розуму, а фразеологізмом «сократівське чоло» характеризують розумних, освічених людей.
30. Фразеологізм Соломон мудрий
Походження фразеологізма Соломон мудрий
Соломон — цар Ізраїльсько-юдейської держави. Щойно посівши престол, він одразу приніс Богові жертву. Наступної ночі Бог з’явився Соломонові уві сні й сказав: «Прохай, що тобі дати?». Соломон відповів: «Ти призначив мене царем над великим народом, а я ще такий молодий і недосвідчений. Дай мені мудрості, щоб я міг справедливо судити народ». Бог здійснив Соломонове бажання. Відтоді справедливий правитель прийняв багато мудрих рішень.
Значення фразеологізма Соломон мудрий
Коли хочуть відзначити чиюсь мудрість, його порівнюють із Соломоном.
31. Фразеологізм Спалити кораблі (мости)
Походження фразеологізма Спалити кораблі
Із давніх-давен вислів «спалити кораблі» вживали тільки в прямому значенні. Щоб не дати ворогам у скрутну хвилину скористатися відступом і ускладнити їм погоню, переможені часто спалювали за собою кораблі і мости.
Значення фразеологізма Спалити кораблі
З часом вислів «спалити кораблі» переосмислили і він набув переносного значення: зробити важливий, рішучий крок; упевнено, сміливо і назавжди порвати з минулим; унеможливити повернення до минулого.
32. Фразеологізм Спартанський спосіб життя
Походження фразеологізма Спартанський спосіб життя
Спарта — давньогрецька держава, що у V ст. до н. е. завоювала багато народів. Це змушувало спартанців постійно бути у бойовій готовності. Дітей вони виховували як майбутніх воїнів — загартованих, вправних, витривалих, здатних обійтися без багатьох вигод, комфорту, що терпляче переносять усі фізичні випробування. Винахідливість, кмітливість, вправність, хоробрість і стійкість — риси людини, яка дотримується спартанського способу життя. Завдяки такому вихованню спартанці залишили помітний слід в історії.
Значення фразеологізма Спартанський спосіб життя
Фразеологізмом «спартанський спосіб життя» характеризують уміння обходитися мінімальними вигодами, стриманість, строгість і аскетичність.
33. Фразеологізм Співати дифірамби
Походження фразеологізма Співати дифірамби
У Давній Греції дифірамбами називали обрядові пісні, які виконували хором на свято збирання врожаю винограду. У них поєднувалася поезія, музика, танці, міміка. Ці пісні прославляли бога рослинності, родючості, вологи, виноградарства.
Значення фразеологізма Співати дифірамби
У наш час фразеологізм «співати дифірамби» вживають в іншому значенні: незаслужено вихваляти, перебільшено славословити.
34. Фразеологізм Спіймати жар-птицю
Походження фразеологізма Спіймати жар-птицю
Назва казкового птаха Жар-птиці пов’язана з вогнем, полум’ям. Вогонь, подарований людям Прометеєм, давав їжу, тепло, охороняв від хижаків. Можливо, поклоніння вогню і породило легенди про птицю щастя «із золотим і срібним пір’ям». Жар-птиця — це символ невловимого щастя.
Значення фразеологізма Спіймати жар-птицю
Фразеологізм «спіймати жар-птицю» означає стати щасливим, досягти чогось значного.
35. Фразеологізм Стоїчний характер
Походження фразеологізма Стоїчний характер
Стоїки — послідовники філософської школи Стоя, що існувала в античних Афінах. Вищу стоїчну мудрість вони вбачали в тому, щоб у всіх доленосних моментах зберігати витримку, залишатися байдужим до болю й смерті, бути вільним від забобонів.
Значення фразеологізма Стоїчний характер
Фразеологізм «стоїчний характер» зберігає пряме значення. Так кажуть про людей здатних переносити важкі випробування.
36. Фразеологізм Стояти на смерть
Походження фразеологізма Стояти на смерть
Вислів «стояти на смерть» приписують російському полководцю М. Кутузову (1745—1813), герою війни 1812 р. з Наполеоном. Після відступу з Москви він готувався до рішучого контрнаступу. Під селом Тарутіно М. Кутузов сказав своїм солдатам та офіцерам: «Тепер ні кроку назад. Стояти на смерть!». Відтоді цей вислів увійшов у мовлення і тексти багатьох літературних творів.
Значення фразеологізма Стояти на смерть
Стояти на смерть означає обстоювати свої погляди, ідеї, боротися до кінця.
37. Фразеологізм Стояти над безоднею
Походження фразеологізма Стояти над безоднею
Безодня, за українським повір’ям, — це великий, недосяжної глибини яр, у якому живуть бездонники (потворні істоти, які здаються неживими, але якщо порушити їхній спокій, виривають дерева, перекочують валуни, риють ями або насилають хвороби). Усе, що потрапляє в безодню, пропадає навіки. У давнину влаштовували ритуальні процесії до таких прірв, у яких з-під землі били джерела. Їхню воду вважали чарівною. Безодень було чимало, їх знаходили переважно в лісі у важкодоступних глухих місцинах, подорож до яких була пов’язана з багатьма небезпеками. Напевно, тому і з’явилися вислови.
Значення фразеологізма Стояти над безоднею
«Штовхати в прірву (безодню)» — діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або загибелі; «впасти в безодню» — безслідно щезнути; «стояти над безоднею» — перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті.
38. Фразеологізм Страшне перо не в гусака
Походження фразеологізма Страшне перо не в гусака
У давнину писали гусячими перами. Письменних людей було не багато, та й серед них не всі відзначалися високою культурою і чесністю. Вони могли неславити, обмовляти того, хто їм заважав, писати доноси і скарги. У таких руках перо ставало справді страшним.
Значення фразеологізма Страшне перо не в гусака
Тоді й народився вислів «страшне перо не в гусака…», а в дурака і нечестивця.
39. Фразеологізм Страшний суд
Походження фразеологізма Страшний суд
За Біблією, Ісус Христос вдруге прийде на землю, щоб судити людей за їхні гріхи. Із цим пов’язано чимало народних вірувань. Коли настане Страшний суд, тоді вся земля горітиме, вода кипітиме, а небо скотиться в клубочок і впаде додолу. Мертві повстануть із ям своїх, і всі вони будуть тридцяти літами: і старе, і мале, хто б яким помер. Про Страшний суд складено чимало пісень та оповідок, покликаних пробудити в людській душі благоговійний страх і каяття.
Значення фразеологізма Страшний суд
У переносному значенні «страшний суд» — це страшні, несприятливі обставини (стихійне лихо, безладдя, колотнеча тощо).
40. Фразеологізм Стріли Амура (Купідона)
Походження фразеологізма Стріли Амура
Амур (Купідон) — у римській міфології божество кохання, що відповідає грецькому Еросові. Це син богині кохання і краси Венери, маленький вродливий крилатий хлопчик, веселий, кмітливий і меткий бешкетник, який завжди носив із собою лук і сагайдак із золотими стрілами. Непомітно для інших він вражав ними серця людей і богів, чим викликав кохання або загибель.
Значення фразеологізма Стріли Амура
Про людину, яка закохалася, кажуть, що її вразили стріли Амура (Купідона).
41. Фразеологізм Суєта суєт (марнота марнот)
Походження фразеологізма Суєта суєт
Походження фразеологізму біблійне. У Книзі Екклезіаста або Проповідника, мудрий Соломон розмірковує про сенс людського життя. Він доходить висновку, що ні багатство, ні праця, ні веселощі, ні мистецтво не є найважливішими у житті, бо жоден з їхніх плодів людина не зможе забрати із собою, коли помре. Усе це «суєта суєт», на яку ми марнуємо своє життя замість того, щоб радіти своїй роботі і служити Богові.
Значення фразеологізма Суєта суєт
Фразеологізм «суєта суєт» означає те, що позбавлене будь-якої вартості, будь-якого значення.
42. Фразеологізм Сьома вода на киселі
Походження фразеологізма Сьома вода на киселі
Кисіль — драглистий десерт із фруктово-ягідного сиропу чи молока. До появи крохмалю для загущення киселю використовували добре промите борошно. Вода, якою його промивали всьоме, була майже чистою: усе забирала з собою попередня вода. Отже, у сьомій воді так мало від улюбленої народної страви — киселю, як у далекого родича споріднених рис із певною людиною.
Значення фразеологізма Сьома вода на киселі
Сьомою водою на киселі називають дуже далеких родичів.
43. Фразеологізм Тайна вечеря
Походження фразеологізма Тайна вечеря
Вислів має біблійне походження. У четвер перед іудейським святом Пасхи Ісус Христос зібрав своїх дванадцятьох учнів-апостолів на вечерю. Він помив ноги кожному і мовив: «Ви чисті, але не всі». Нечистим був Іуда (Юда). Він не вірив у Ісуса як Сина Божого, тому й не був очищений від гріхів своїх. Та Ісус обмив і йому ноги, цими діями показавши приклад любові й покори. За вечерею, знаючи, що його переслідують і скоро стратять, Христос розповів апостолам, яких страшних страждань Йому доведеться зазнати, і що Він воскресне на третій день. Саме цю вечерю у християнстві називають Тайною.
Значення фразеологізма Тайна вечеря
Фразеологізм «тайна вечеря» вживають на позначення таємних зустрічей, зібрань людей, серед яких можуть бути однодумці й відступники.
44. Фразеологізм Танталові муки
Походження фразеологізма Танталові муки
За античним міфом, син бога Зевса Тантал був дуже пихатим, гордовитим, за що боги покарали його — кинули у підземелля. Там, стоячи по горло у воді, він не міг утамувати спрагу, бо щойно хотів напитися, як вода відступала від його ніг; побачивши соковиті плоди, не міг їх з’їсти, бо тільки-но простягав руку, щоб зірвати плід, як гілки піднімалися вгору. Спрага і голод були нестерпною мукою для Тантала.
Значення фразеологізма Танталові муки
Коли хтось терпить страшні страждання через неможливість досягти бажаної мети, вживають фразеологізм «танталові муки».
45. Фразеологізм Танути як віск (свічка)
Походження фразеологізма Танути як віск
Бджолиному воску, з якого виготовляють ритуальні свічки, приписують властивості оберега. Його широко використовують у народній медицині, магії та ворожінні. У замовляннях віск виконує функцію примноження. У власне магічних практиках він є аналогом серця, що тане від кохання, тому на воскові ворожать переважно на особисте життя; передбачають майбутнє за формою воску, який захолов у воді.
Людське життя часто порівнюють із запаленою свічкою: як тане на ній віск, так тануть і роки життя, наближаючи людину до смерті.
Значення фразеологізма Танути як віск
Фразеологізм «танути як віск (свічка)» означає швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути.
46. Фразеологізм Танцювати під чужу дудку
Походження фразеологізма Танцювати під чужу дудку
Це один із численних фразеологізмів, життя якому дав давньогрецький байкар Езоп. У творі «Рибалка і риби» він розповідає, як одного разу риболов вирішив заманити до себе риб грою на сопілці. Та в нього нічого не вийшло, тоді він спіймав їх неводом. Дивлячись, як риби підстрибують у сітці, рибалка сказав: «Дурненькі, коли я грав, то ви не хотіли танцювати під музику моєї сопілки, а тепер, коли я покинув грати, ви танцюєте».
Значення фразеологізма Танцювати під чужу дудку
З того часу в мову увійшов фразеологізм «танцювати під чужу дудку», що означає: діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом.
47. Фразеологізм Тернистий шлях
Походження фразеологізма Тернистий шлях
Терен — колючий кущ із терпкими плодами.
Римські воїни перед стратою Ісуса Христа сплели вінок із тернового гілля і поклали Йому на голову. Колючки впиналися в шкіру голови, завдаючи Господу нестерпного болю. У цьому вінку Він пройшов хресний шлях на Голгофу і був розп’ятий.
Значення фразеологізма Тернистий шлях
Терен став символом мук, катування, а фразеологізм «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий шлях життя, усипаний численними тернями (колючками).
48. Фразеологізм Тисяча й одна
Походження фразеологізма Тисяча й одна
Фразеологізм став популярним після появи арабського збірника «Тисяча й одна ніч». У ньому вміщено понад триста казок, які Шахерезада протягом тисячі й однієї ночі розповідала своєму чоловікові-халіфу, щоб відтягти час своєї смерті. Халіф мав звичай убивати власних дружин на ранок після весілля. Та Шахерезада розповідала так захопливо і довго, що він прагнув слухати її знову й знову, тому дарував життя.
Значення фразеологізма Тисяча й одна
Тепер фразеологізм «тисяча й одна» вживають, коли говорять про велику кількість чогось.
49. Фразеологізм Тіпун тобі на язик
Походження фразеологізма Тіпун тобі на язик
Слово має велику силу, тому з ним обходилися дуже обережно, щоб не наврочити, не накликати неприємностей або хвороби. Побажання «тіпун тобі на язик» було дуже серйозним, оскільки носій тіпуна ставав мовчазним виконавцем волі знахаря і не міг відповідати на зло. Тіпун — це хвороба птахів, за якої на кінчику язика з’являється хрящуватий наріст. Коли в людини на язиці з’являється щось подібне, його за аналогією називають тіпуном. Вважалось, що на тіпун хворіють нечесні люди. Отже, знахарська формула-заклинання «тіпун тобі на язик» мала на меті карати брехунів, неправдивців.
Значення фразеологізма Тіпун тобі на язик
Значення фразеологізму змінилося на недобре побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.
50. Фразеологізм Товкти воду в ступі
Походження фразеологізма Товкти воду в ступі
Походження вислову пов’язане з покаранням. У давнину в монастирях ченцям, які в чомусь завинили, забороняли виходити з келії і примушували їх з ранку до вечора товкти воду в ступі. Така монотонна робота виховувала смирення, витримку, терпіння, проте не давала жодного практичного результату.
Значення фразеологізма Товкти воду в ступі
Товкти воду в ступі — означає займатися непотрібною працею, марно гаяти час або безрезультатно говорити одне й те саме.
51. Фразеологізм Топтати ряст
Походження фразеологізма Топтати ряст
Ряст іздавна вважали провісником весни. Люди поспішали на узлісся, де ріс ряст, щоб босоніж, пританцьовуючи, накликати: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!». Це означало, що людина, котра доторкнеться до живої природи, оздоровиться, набереться життєвої сили, щоб дожити до наступної весни.
Значення фразеологізма Топтати ряст
З часом обряд відійшов у минуле, а фразеологізм набув значення: жити, ходити по землі, тобто діждатися того дня, коли можна буде «топтати ряст». А про того, хто помирав, казали: йому вже не топтати рясту.
52. Фразеологізм Три грації
Походження фразеологізма Три грації
У давніх римлян три грації — це богині молодості, принадності, веселості, яких зображували у вигляді трьох чарівних дівчат. Вони стали символами жіночої краси.
Значення фразеологізма Три грації
У переносному значенні «три грації» означає «красуні».
53. Фразеологізм Тридев’яте царство
Походження фразеологізма Тридев’яте царство
Фразою про тридев’яте царство починається багато казок, проте в жодній не сказано точно, де воно було і хто ним правив. Насправді тридев’ять — це три по дев’ять, тобто двадцять сім. Отже, тридев’яте царство — якась далека країна.
Значення фразеологізма Тридев’яте царство
У переносному значенні цей фразеологізм означає дуже віддалені країни, місця.
54. Фразеологізм Тридесяте царство
Походження фразеологізма Тридесяте царство
В українській міфології вислів «тридесяте царство», про яке йдеться у багатьох казках, — це царство мертвих. В одній із казок герой зашиває себе в шкуру корови, щоб потрапити в тридесяте царство. Це відображення прадавнього звичаю зашивати покійників у шкуру тварин. У казках про Бабу Ягу хатинка на курячих ніжках завжди повернута вхідним боком до тридесятого царства, а глухим — до царства людей, звідки приходить Іван Царевич. Ось чому Іван не може обійти хатинку, а тільки повертає її. Ця хатинка — сторожова застава на вході у потойбіччя. Перш ніж перетнути кордон із царством мертвих, герой має витримати випробування, перевірити, чи вартий він продовжувати шлях. У деяких казках тридесяте царство міститься під землею. Там є сади з родючими деревами. Також воно пов’язане з горизонтом, у ньому чути грім.
Значення фразеологізма Тридесяте царство
З часом вислів «тридесяте царство» втратив своє первісне значення і став синонімом фразеологізму «тридев’яте царство», означаючи дуже далеку країну, землю.
55. Фразеологізм Три кити
Походження фразеологізма Три кити
У давнину вважалося, що саме на трьох китах тримається земля. Ще в середньовічних трактатах із географії землю зображували як пласку таріль, що лежить на спинах трьох велетенських китів, які плавають у безмежному океані.
Значення фразеологізма Три кити
Фразеологізм «три кити» вживають тоді, коли йдеться про основні засади чого-небудь.
56. Фразеологізм Тримати ніс за вітром
Походження фразеологізма Тримати ніс за вітром
Вислів є у багатьох мовах світу. Він з’явився в часи вітрильного флоту. Рух кораблів повністю залежав від напрямку вітру і погоди на морі. У штиль моряки сиділи склавши руки і чекали вітру. А якщо дув сильний вітер у ніс корабля, то вітрила спускали і судно ставало на якір. Корабель продовжував рух за попутного вітру. Тоді, щоб не гаяти час, напинали всі вітрила, а капітан повторював команду: «Тримати ніс корабля за вітром», тобто так, щоб вітрила ловили вітер.
Значення фразеологізма Тримати ніс за вітром
У переносному значенні цей фразеологізм означає пристосовуватись до обставин, відповідно змінюючи свої погляди.
57. Фразеологізм Тримати порох сухим
Походження фразеологізма Тримати порох сухим
Фразеологізм приписують англійському полковнику Оліверу Кромвелю (1599—1658), який нібито сказав своїм військам напередодні бою з шотландцями: «Надійтесь на Бога, солдати, але порох тримайте сухим». Якщо порох намокне, він не горітиме, і солдати приречені на поразку. Кромвель закликав вояків бути в постійній готовності.
Значення фразеологізма Тримати порох сухим
Фразеологізм «тримати порох сухим» уживають у значенні: бути передбачливим, готовим до бою, дотримуватися правил безпеки.
58. Фразеологізм Три чисниці до смерті
Походження фразеологізма Три чисниці до смерті
Вислів постав із мовлення пряль. Чисниця — це десята частина пасма, тобто три нитки, а три чисниці — дев’ять ниток, дуже мала одиниця виміру полотна.
Значення фразеологізма Три чисниці до смерті
«Три чисниці до смерті» — так кажуть про дуже старих або безнадійно хворих людей, які скоро можуть померти.
59. Фразеологізм Троянський кінь
Походження фразеологізма Троянський кінь
Вислів «троянський кінь» став крилатим завдяки Гомеровій поемі «Іліада». Греки тримали Трою в облозі дев’ять років. Здавалося, що війні не буде кінця. Одіссей запропонував узяти місто хитрістю: збудувати величезного дерев’яного коня, усередині якого сховається частина грецьких воїнів, а решті армії відступити від міста. Задум Одіссея спрацював. Зраділі відступові ворога троянці затягли дерев’яну статую коня в місто. Уночі, коли Троя вперше після облоги спала мирним сном, солдати, що були всередині коня, перебили вартових і відчинили міські ворота. Грецька армія, що переховувалася неподалік, увійшла в Трою і здобула перемогу.
Значення фразеологізма Троянський кінь
Фразеологізм «троянський кінь» означає хитрий, таємний задум, підступний подарунок, який несе згубу тому, хто його отримає.
60. Фразеологізм Тягти волинку
Походження фразеологізма Тягти волинку
Волинка — духовий музичний інструмент, що складається з наповненого повітрям шкіряного мішка і вставлених у нього трубочок-сопілок. Мелодії волинки одноманітні, нудні, тягучі, що й породило вислів «тягти волинку».
Значення фразеологізма Тягти волинку
Переносно фразеологізм Тягти волинку означає повільність у роботі, навмисне затягування справи.
61. Фразеологізм Тягнути канитель
Походження фразеологізма Тягнути канитель
Вислів доволі рідкісний у мовленні.
Канитель — це дуже тонкий, як нитка, витий дріт для гаптування. Ним вишивали церковні ризи (одяг для священиків). Канитель витягували обценьками із розпеченого металевого дроту. Вона могла бути золотою, срібною, позолоченою чи посрібленою. Цією ниткою вишивали на оксамиті, сукні чи сап’яні (тонкій, м’якій фарбованій шкірі).
Значення фразеологізма Тягнути канитель
Тягнути канитель — робота дуже повільна, непродуктивна, нудна, тому цей вираз і означає гаяти час, повільно й безглуздо будь-що робити; затягувати рішення будь-чого.
62. Фразеологізм Тьху на тебе, щоб не зурочити
Походження фразеологізма Тьху на тебе, щоб не зурочити
Плювок, що став символом безчестя та зневаги, раніше вважали сильною зброєю. Знахарі плювали на рани, щоб вони загоїлися, а Христос зцілив сліпого, змочивши його очі слиною. На Сході матері щодня турботливо обпльовували дітей, щоб ті швидко росли. Колись воїни слиною змазували зброю для підсилення її боєздатності. І нині перед бійкою чи серйозною справою дехто мимоволі плює на долоні, потираючи їх перед важкою роботою. Так робили наші предки, бо були впевнені в тому, що слина допомагає від будь-якого зла, насамперед від лукавого. Плювали на біса через ліве плече, бо лівий бік вважали гріховним, неправедним. Слина мала прогнати нечистого, щоб не нашкодив і не зурочив. Наші пращури думали, що зурочити можна все на світі, особливо вразливе до зурочення найдорожче, найкраще. Тому вголос не хвалили дитину, на людях не раділи щасливим подіям у житті, уникали «злого ока». Вважали, що найчастіше зуроченню піддаються діти й породіллі, пов’язуючи це з тим, що чорт часто підміняв немовлят або викрадав їх. Невипадково про дитину, яка змінилася поведінкою (стала або покірна, або збуджена), кажуть: ніби підмінили. Якщо дитина не спить уночі, плаче, капризує, вірили, що її зурочили.
Значення фразеологізма Тьху на тебе, щоб не зурочити
Щоразу, коли хочуть когось похвалити, додають фразу: «Тьху на тебе, щоб не зурочити», — ніби захищаючи об’єкти похвали від нечистого.
63. Фразеологізм Убогі духом
Походження фразеологізма Убогі духом
У Євангелії від Матвія (5:3) сказано: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне». Вислів «убогі духом», що став фразеологічним, означає людей, які відчувають і усвідомлюють гріхи та душевні недоліки. Вони пам’ятають, що без помочі Божої нічого доброго самі зробити не можуть, а тому нічим не хваляться і не пишаються ні перед Богом, ні перед людьми. Це — люди смиренні, негорді, інколи недалекі розумом.
64. Фразеологізм Умивати руки
Походження фразеологізма Умивати руки
В обрядах багатьох східних народів існував ритуал обмивання рук. Наприклад, у мусульман — перед намазом, у євреїв — перед якимось священним дійством. Люди мили руки, щоб очиститися від гріха. Згодом ця дія стала символізувати невинуватість людини: у суді звинувачений умивав руки, стверджуючи цим, що до злочину він не причетний, його руки чисті. Про цей звичай згадано в Євангелії. Пілат, віддаючи Ісуса на розправу, умив руки і сказав: «Не винен я у крові праведника цього».
Значення фразеологізма Умивати руки
Коли йдеться про ухилення від відповідальності, говорять: я умиваю руки.
65. Фразеологізм У поті чола
Походження фразеологізма У поті чола
Вислів походить із Біблії. Після того, як Адам і Єва скуштували заборонений плід із Дерева пізнання добра і зла, Бог розгнівався, вигнав їх із раю і сказав Адаму: «У поті чола свого їстимеш хліб свій». В Едемському саду перші люди мали вдосталь їжі і не мусили ні про що дбати. Після вигнання з раю Адам мав тяжко працювати, щоб прогодувати себе і сім’ю.
Значення фразеологізма У поті чола
Фразеологізм «у поті чола» означає важку працю, виснажливу повсякденну роботу, великі труднощі.
66. Фразеологізм У свинячий голос
Походження фразеологізма У свинячий голос
У давнину свиней не тримали в хлівах, а виганяли пастися, як корів. Жадібні тварини часто поверталися додому вночі й подавали свинячий голос — рохкали, вищали.
Значення фразеологізма У свинячий голос
У свинячий голос — означає дуже пізно.
67. Фразеологізм Усе своє ношу із собою
Походження фразеологізма Усе своє ношу із собою
Авторство цього крилатого вислову приписують грецькому філософу Біанту, який жив у VI ст. до н. е.
Рятуючись від нападу перського царя Кіра, населення залишило місто Прієна, забравши із собою все майно. А Біант — один із семи мудреців — пішов з міста без речей. Коли його запитали, чому він нічого не взяв, філософ відповів: «Усе своє ношу з собою». Цим він ствердив, що на відміну від матеріальних цінностей, духовні й інтелектуальні надбання завжди цінніші, важливіші й потрібніші для людини.
68. Фразеологізм У чужий монастир зі своїм уставом не сунься
Походження фразеологізма У чужий монастир зі своїм уставом не сунься
Колись розпорядок монастирського життя визначався уставами. Кожна обитель мала власний устав, деякі навіть судовий, за яким самостійно судили своїх людей за їхні гріхи.
Значення фразеологізма У чужий монастир зі своїм уставом не сунься
Переносне значення виразу «у чужий монастир зі своїм уставом не сунься»: потрібно виконувати встановлені правила, звичаї в суспільстві, чужому домі, а не встановлювати власні.
69. Фразеологізм Хід конем
Походження фразеологізма Хід конем
Фразеологізм походить із мови шахістів. Усі шахові фігури пересувають на дошці тільки прямо, і лише кінь ходить ламаною у формі літери «Г». Тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника.
Значення фразеологізма Хід конем
Переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі.
70. Фразеологізм Ходити козирем
Походження фразеологізма Ходити козирем
У вислові йдеться не про картярську гру, а про ходу. Можна ходити королем, павичем, індиком, а можна козирем. Ще в Київській Русі бояри, на відміну від простолюду, пришивали до коміра святкового каптана ще один комір, гаптований сріблом, золотом і діамантами, який називали козирем. Козир поважно стримів, надаючи поставі боярина гордовитості.
Значення фразеологізма Ходити козирем
Ходити козирем — триматися зверхньо, гордовито, пихато, а козиряти — хвастатись чим-небудь, користуватись перевагою.
71. Фразеологізм Хома невірний
Походження фразеологізма Хома невірний
У Євангелії розповідається, як апостол Хома, коли йому розповіли про воскресіння розіп’ятого Ісуса, заявив: «Якщо я не побачу на руках Його ран від цвяхів і не доторкнуся рукою до ран Його… не повірю». Тоді з’явився Христос і дорікнув йому, назвавши невірним.
Значення фразеологізма Хома невірний
Хома невірний — людина, яку важко примусити повірити комусь або у щось.
72. Фразеологізм Хоч кілок на голові теши
Походження фразеологізма Хоч кілок на голові теши
В українській міфології кілок був здебільшого оберегом. У магії та обрядах використовували кілки, витесані з дерева, яке саме по собі було оберегом, найчастіше осики, бузини або колючих порід, особливо з терну. Кілок оберігав людину від нечистої сили. Ним «заколювали» хвороби. Наприклад, у народній медицині існує звичай забивати кілочком у дерево нігті й волосся дитини, яка хворіє на епілепсію, надіючись, що дитина «переросте» хворобу.
Значення фразеологізма Хоч кілок на голові теши
Фразеологізм «хоч кілок на голові теши» вживають для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. Імовірно, такі якості давні слов’яни вважали проявом хвороби.
73. Фразеологізм Циклопічна споруда
Походження фразеологізма Циклопічна споруда
Циклоп (круглоокий) — персонаж давньогрецьких міфів — бридкий одноокий велетень-людожер. У поемі Гомера «Одіссея» герої-мандрівники потрапляють до печери циклопа Поліфема і тільки завдяки хитрощам Одіссея рятуються від неминучої загибелі. Греки вважали, що величезні будови, складені з кам’яних брил, від яких залишалися самі руїни, — справа рук циклопів.
Значення фразеологізма Циклопічна споруда
Вираз «циклопічна споруда» вживають тоді, коли говорять про величезну будівлю.
74. Фразеологізм Цур йому
Походження фразеологізма Цур йому
Цуром називали давнє слов’янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев’яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов’яни вважали священними. Тоді й з’явилося слово «цуратися» — обходити священне місце.
Значення фразеологізма Цур йому
Вислів «цур йому» виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: «Цур йому і віддячить». У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось.
75. Фразеологізм Чарівна паличка
Походження фразеологізма Чарівна паличка
У слов’янській міфології існує легенда про чарівну палицю, яку знахарі передавали із роду в рід. Її здобували так: коли знахареві випадала нагода побачити, що гадюка їсть жабу, то він відламував однорічний паросток будь-якого дерева і ним розбороняв їх, намагаючись не зачепити ні тієї, ні іншої. Відтоді палиця ставала чарівною. Нею знахар міг розганяти градові хмари, якими, за народним віруванням, правлять відьми й відьмаки, разом з освяченим сім разів (протягом семи літ) на Великдень ножем. Його він устромляв у землю і починав читати молитви. Потім брав ножа і разом з палицею у правиці повертав у той бік, куди хотів направити градову хмару, промовляючи відповідні слова. Згодом образ чарівної палички з’явився у багатьох казках, де її функції значно розширились. За її допомогою казкові герої могли здобувати все, чого хотіли.
Значення фразеологізма Чарівна паличка
У переносному значенні фразеологізм «як чарівна паличка» означає зробити щось дуже легко, просто, швидко.
76. Фразеологізм Чорна книга
Походження фразеологізма Чорна книга
За народними віруваннями, загадкова Чорна книга зберігалася на дні моря, під палаючим каменем-алтарем. Одного разу, ще в незапам’ятні часи, злий чорнокнижник, ув’язнений у Мідній країні, отримав заповіт від старої відьми знайти книжку. Коли була зруйнована Мідна країна, чорнокнижник, звільнившись від ув’язнення, спустився на дно моря і дістав Чорну книгу. Відтоді вона й гуляє по білому світу. За іншим давнім переказом, Чорна книга існувала з початку світу і була збережена після потопу, але її знищив небесний вогонь. У народі вважали, що чорнокнижники навчаються від чортів, а тому все своє життя залежні від них. Уклавши з бісами угоду, вони отримують від них Чорну книгу, списану замовляннями й чарами. Помираючи, чорнокнижник зобов’язаний передати її наступникові.
Значення фразеологізма Чорна книга
Нині фразеологізм «чорна книга» частіше вживають у складі фразеологізму «записати в чорну книгу»: запам’ятати, зафіксувати (записати) погані вчинки, дії, висловлювання певної людини. Виник синонімічний вираз «чорний список» — перелік осіб чи організацій, які часто не дотримують своїх зобов’язань.
77. Фразеологізм Чорним по білому
Походження фразеологізма Чорним по білому
Чорний і білий — контрастні кольори, які дуже чітко вирізняються на тлі один одного. Тому для письма і друкування текстів найчастіше використовують білий папір і темне (переважно чорне) чорнило. Ще у Київській Русі для писання використовували спеціально приготовлений сік із горішків, що наростали на дубових листках. Цей сік мав буро-чорний колір, тому його так і називали: чорнило.
Значення фразеологізма Чорним по білому
Писати чорним по білому означає писати чи викладати зміст чітко, виразно, зрозуміло.
78. Фразеологізм Чорні дні
Походження фразеологізма Чорні дні
Давні люди вірили, що існують особливі дні, коли нечиста сила може заподіяти велике лихо. Їх називали чорними і в році налічували сімнадцять; крім того, понеділки і п’ятниці також вважали важкими, або чорними, днями. Тоді слід бути обережним, бо про що погане думає людина — обов’язково здійсниться. Несприятливим був і останній день Масниці — чорна неділя, після якої починається Великий піст.
Значення фразеологізма Чорні дні
У переносному значенні чорними днями називають дуже важкий час, сповнений неприємних клопотів, страждань, нужди.
79. Фразеологізм Чудеса в решеті
Походження фразеологізма Чудеса в решеті
У середньовічній Європі та деяких країнах Азії були поширені ворожіння з решетом. За його допомогою викривали злодіїв. Решето підвішували на мотузках так, щоб воно могло повільно обертатися. Ворожбит тримав його за мотузку. На обручі решета робили помітки, а імена підозрюваних, написані на окремих папірцях, розкладали колом. На чиє ім’я вкаже зупинившись помітка решета, той і злодій. Також на ярмарках ворожбити носили решета з різнобарвними зернами бобів, гороху, сочевиці, мигдалю тощо. Струшуючи решето, вони за розташуванням зерен передбачали майбутнє. Щоб надати ворожінню більшої магічної сили, щось шепотіли, викрикували, жестикулювали. Намагаючись заробити якнайбільшу суму, складали неймовірні історії, пророкуючи простодушним слухачам щасливе одруження, неочікуване багатство чи незвичайні події та пригоди — всілякі чудеса. Таке шарлатанство й називали чудесами в решеті.
Значення фразеологізма Чудеса в решеті
Нині фразеологізм зазвичай уживають для вираження захоплення чимось або здивування з приводу чого-небудь.
80. Фразеологізм Шагренева шкіра
Походження фразеологізма Шагренева шкіра
Шагрень — це дублена вичинена шкіра, яку виготовляють зі спинної частини шкур кіз, овець і коней. Вона м’яка, пластична, має характерний малюнок. Із шагрені роблять верх взуття, нею оббивають меблі тощо. Шагреневою шкірою також називають папір, спеціальну тканину для оббивки, книжкових палітурок, що своїм виглядом нагадують її. При тривалому контакті з продуктами переробки кам’яного вугілля, нафти шагрень змінюється: посилюється пігментація, з’являються бородавчасті нарости, вона розтягується або зменшується. Така властивість шкіри і стала основою фразеологізму «шагренева шкіра», яким називають те, що має здатність невпинно скорочуватися, зменшуватися.
Цей вислів став крилатим завдяки роману французького письменника О. де Бальзака (1799—1850) «Шагренева шкіра». У ньому йдеться про Рафаеля Валентена, який став власником шкіри, що здійснювала всі бажання. Однак щоразу шкіра зменшувалась, а життя Валентена скорочувалося.
81. Фразеологізм Шануй батька свого й матір свою
Походження фразеологізма Шануй батька свого й матір свою
Одна із десяти заповідей гласить: «Шануй батька свого й матір свою, і благословен ти будеш, і довго жити будеш на землі». Перша частина біблійної цитати стала фразеологізмом, зберігши пряме значення.
82. Фразеологізм Шапка-бирка, зверху дірка
Походження фразеологізма Шапка-бирка, зверху дірка
Вислів став крилатим завдяки усній народній творчості. У «Думі про козака Голоту» розповідається про бідного козака, на якому порвана свита, постоли в’язові, онучі китайчані та «шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає».
Бирка — це овеча шкура; смушок, із якого шили шапки. Із шапкою пов’язано чимало народних звичаїв та повір’їв. У давнину люди вважали, що в непокриту голову може вчепитися домовик, а ходити без шапки — непристойно. Тому навіть найбідніші чоловіки носили хоч якийсь головний убір.
Значення фразеологізма Шапка-бирка, зверху дірка
У сучасному мовленні фразеологізм «шапка-бирка, зверху дірка» вживають, коли хочуть вказати на скрутне становище, бідність.
83. Фразеологізм Штурм Бастилії
Походження фразеологізма Штурм Бастилії
Чимало крилатих висловів породила французька революція 1789 р. Доведений до відчаю жахливим становищем, народ не міг більше терпіти і повстав проти поміщиків-визискувачів. Король хотів придушити повстання силою, але солдати відмовились стріляти в селян. Величезні юрби народу, озброївшись, рушили з піснями на майдан, де стояла королівська тюрма-фортеця Бастилія. Там тримали державних злочинців — ворогів короля і церкви. Комендант фортеці наказав відкрити вогонь, пролилася кров сотні людей, але народ не відступив, на його бік перейшли королівські артилеристи. Почався обстріл Бастилії. Перебивши ланцюги одного із підйомних мостів, повстанці захопили в’язницю і зруйнували її за день, не лишивши каменя на камені. День захоплення Бастилії у Франції відзначають щороку 14 липня як національне свято.
Значення фразеологізма Штурм Бастилії
Фразеологізм «штурм Бастилії» означає швидке подолання важких і важливих перешкод на шляху до мети.
84. Фразеологізм Шукайте жінку
Походження фразеологізма Шукайте жінку
Поширення цей вираз здобув завдяки роману А. Дюма-батька (1802—1870) «Могікани Парижа». «Шукайте жінку» — улюблена приказка одного з героїв, поліцейського чиновника. Ранній варіант цього фразеологізму трапляється у творі римського поета Ювенала, який писав, що немає такого позову, в якому причиною суперечки не була б жінка.
Значення фразеологізма Шукайте жінку
Цей крилатий вислів уживають, коли хочуть сказати, що виною якихось бід, подій, злочину є жінка.
85. Фразеологізм Яблука гесперид
Походження фразеологізма Яблука гесперид
За давньогрецьким міфом, у день весілля Гери і Зевса богиня землі Гея подарувала їм дерево, на якому росли золоті яблука — символ вічної юності й сили. Охороняли дерево геспериди — доньки божества вечірньої зірки Геспери — за допомогою дракона Ладона. Геракл убив дракона, забравши золоті яблука (це був його одинадцятий подвиг).
Значення фразеологізма Яблука гесперид
У переносному значенні «яблука гесперид» — це коштовний здобуток.
86. Фразеологізм Яблуко розбрату (чвар)
Походження фразеологізма Яблуко розбрату
Давньогрецький міф розповідає, що богиня розбрату Ерида вирішила помститися богам за те, що вони не запросили її на бенкет. Ерида непомітно кинула золоте яблуко із написом «найпрекраснішій» між богинями Герою, Афродітою та Афіною. Вони почали сперечатись, кому має належати яблуко, бо кожна вважала себе найкрасивішою. Син троянського царя Парис, якого запросили бути суддею, віддав яблуко Афродіті. За це вона допомогла йому викрасти дружину спартанського царя Єлену Прекрасну, що призвело до десятилітньої Троянської війни.
Значення фразеологізма Яблуко розбрату
У переносному значенні «яблуко розбрату (чвар)» — це причина ворожнечі, суперечок, незгоди між ким-небудь.
87. Фразеологізм Яблуко спокуси
Походження фразеологізма Яблуко спокуси
Вислів походить з тієї самої біблійної легенди, що й фразеологізми «дерево пізнання добра і зла» та «заборонений плід». За народними уявленнями, деревом пізнання добра і зла була яблуня, і саме яблуко скуштувала Єва, спокушена змієм.
Значення фразеологізма Яблуко спокуси
Фразеологізм «яблуко спокуси» вживають стосовно обставини, за якої є спокуса порушити заборону, скоїти гріх.
88. Фразеологізм Як баба Палажка і баба Параска
Походження фразеологізма Як баба Палажка і баба Параска
Баба Палажка і баба Параска — героїні творів українського письменника І. Нечуя-Левицького (1938—1918), зокрема: «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Біда бабі Палажці Солов’їсі», «Біда бабі Парасці Гришисі» та ін. Вони постійно пакостять одна одній, лаються, сваряться і навіть б’ються, витрачаючи багато енергії на нікчемні справи.
Значення фразеологізма Як баба Палажка і баба Параска
Фразеологізм вживають, коли йдеться про язикатих, чванливих, пихатих людей.
89. Фразеологізм Як горох при дорозі
Походження фразеологізма Як горох при дорозі
Вислів походить зі звичаю обсівати поля горохом. Тепер це роблять радше за звичкою, а раніше сіяли його при дорозі для того, щоб голодний мандрівник, який іде в далеку путь, міг підживитися цим солодким, корисним овочем.
Значення фразеологізма Як горох при дорозі
«Як горох при дорозі» (хто йде, той і скубне) — так кажуть про нещасних, беззахисних людей, до яких нікому немає діла і за яких ніхто не вступається.
90. Фразеологізм Як з гуски вода
Походження фразеологізма Як з гуски вода
Гуска виходить з води сухою, бо її пір’я змащене жиром. Вода просто стікає з птаха, не залишаючи сліду. Ця властивість стала основою вислову «як з гуски вода».
Значення фразеологізма Як з гуски вода
який уживають, коли говорять про людей недбалих, байдужих до справедливих зауважень.
91. Фразеологізм Як рукою зняло
Походження фразеологізма Як рукою зняло
У виразі відображений звичай зцілення за допомогою руки. Знахарі часто відводили рукою зубний чи головний біль. Це «відведення» було схоже на звичайний масаж, тому біль буквально «знімався рукою».
Такий спосіб лікування поширений у багатьох народів, відповідно, у їхніх мовах існує фразеологізм «як рукою зняло».
Значення фразеологізма Як рукою зняло
Фразеологізм Як рукою зняло означає швидке зцілення від хвороб і важких душевних травм, раптове зникнення проблем.
92. Фразеологізм Як та мара
Походження фразеологізма Як та мара
В українській міфології Мара — богиня зла, темної ночі, ворожнечі, смерті. Вона сіє на землі різні чвари, брехню, недуги, смерть, неймовірні страждання. Замість очей, у неї гнилі западинки, її бачать тільки вночі, бо вона творить лише темні справи. У народній творчості є приказки-прокляття, пов’язані зі словом «мара», наприклад: «Щоб тебе мара взяла!».
Значення фразеологізма Як та мара
Фразеологізм «як та мара» вживають для вираження неприязні до когось; ходити як мара — означає вештатися в темряві.
93. Фразеологізм Як у воду дивився
Походження фразеологізма Як у воду дивився
З водою пов’язано багато українських приказок, прислів’їв та фразеологічних зворотів. З давніх-давен чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. У слов’ян є чимало варіантів ворожінь на воді: звичай ставити посуд з водою на ніч під ліжко, пускання вінків у купальську ніч, заглядання в криницю та ін.
Значення фразеологізма Як у воду дивився
Фразеологізм «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити.