Характеристика англійської реалістичної літератури XIX століття. Англійський реалістичний роман. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
У 20—30 роки XIX ст. пішли з життя Байрон і Шеллі, Кітс і Скотт. Романтизм розтрачував себе і не поповнювався новими іменами. 30-ті роки в історії англійської літератури ознаменовані появою нових рис у жанровій структурі роману, що було зумовлено історико-економічним розвитком країни.
В історико-літературному процесі Англії XIX ст. можна виділити три основні періоди:
- 30-ті роки;
- 40-ві, або «голодні сорокові»;
- 50—60-ті роки.
30-ті роки характеризувалися швидким розвитком англійського суспільства на шляху до буржуазного прогресу, розвитком робітничого руху, приходом буржуа до влади. Загострення соціальних протиріч призвело науку до постановки і необхідності вирішення ряду соціальних завдань, у тому числі проблем народної освіти, боротьби з бідністю, стану в’язниць і робітничих будинків. В ідеологічній боротьбі 30-х років особливу роль судилося відіграти «Молодій Англії» — товариству, яке зібрало представників аристократії виступало проти політики буржуазії.
Основними питаннями, що піднімалися у кінці 20-х — на початку 30-х років, — були питання, пов’язані з романтизмом і долею романтичного героя. Письменники і філософи на перший план висунули сильну енергійну особистість, поетизуючи її і розглядаючи поза суспільними зв’язками.
У 30-ті роки у літературу вступили молоді Діккенс і Теккерей.
40-ві роки відкрили другий етап у розвитку англійської літератури. Це період суспільного підйому, розмаху чартистського руху. Основні події цього історичного періоду — з’їзд чартистів, всезагальний страйк, економічна скрута, і, нарешті, революція 1848 року на континенті. Зміна ідеологічного клімату позначилося і на літературному процесі, передусім, на романі як найбільш принциповому жанрі, який мав виховне значення. У соціальних романах Дізраелі, Кінгаелі, Діккенса, Теккерея, сестер Бронте знайшли відображення й ідеї епохи, і стан суспільного руху, і моральні принципи доби. Письменники цього періоду внесли у реалістичну структуру розповіді символіку і метафору, елементи театру, пародії, бурлеску і пантоміми.
Наступний етап — 50—60-ті роки. Це був час «втрачених ілюзій». Характер роману істотно змінив разом із змінами у суспільній і духовній атмосфері життя. Період кінця 50—60-ті років пов’язаний із загальним придушенням робітничого руху, з економічним підйомом, тимчасовою економічною стабілізацією. Тепер письменники все частіше спиралися на традиції сентиментального побутового роману із суттєвим акцентом на буденному, прозаїчному. Посилилася увага до епічного роману.
Характеристика англійської реалістичної літератури XIX століття. Англійський реалістичний роман. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Повернутись на сторінку Англійський реалістичний роман. Чарльз Діккенс
Повернутись на сторінку Зарубіжна література 19 — початку 20 століття