Щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Серед щедрівок є високопоетичні твори, що становлять окрасу української і світової поезії, зокрема величальна пісня зимового циклу «Щедрик, щедрик, щедрівочка…».
Виникла щедрівка, очевидно, в добу родового побуту в середовищі скотарів. Бо саме господарю-скотарю адресувалася ця величальна молитва. Початок її урочистий, святковий, у ньому йдеться про радісну новину:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка…
Новий господарський рік у пращурів починався навесні. Ластівка — провісниця весни, сонця, життя, її приліт означав відступ холоду, перемогу тепла. Людина сподівалася на добрий урожай, хороший приплід худоби, життя в достатку. Ластівка (в уяві предків то була сама Весна) звертається до господаря, викликаючи його з господи:
— Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
Настав час приємних господарських клопотів. У кошарі з’явилися молоденькі ягнички, яких потрібно доглядати, щоб товар із них був хорошим. А коли товар хороший, то й статок у господарстві буде:
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова…
Господареві бажають якщо не грошей, то полови, адже у скотаря і полова, яку отримують при обмолочуванні й очищуванні зерна, не пропаде намарне. У тексті це слово вжито в переносному значенні: якщо господар не виручить за свій товар (худобу) певної суми (мірки) грошей, все одно матиме доходи. Тому полова тут — дрібні гроші, незначні доходи.
Не забули у щедрівці і про господареву дружину: «В тебе жінка чорноброва…».
Кінцівка щедрівки така сама велична, як і початок:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
У часи родового побуту щедрівка мала магічну силу. Та й хіба можна було звичайними словами прихилити до себе сили природи, щоб мати багатий, урожайний рік? Щедрівка звучала як заклинальна молитва, кожне слово якої, вважалося, мало божественну силу і творило диво. Це засвідчує і рефрен, зафіксований в окремих варіантах щедрівки:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на цей вечір!
А щедрий Бог темної ночі зійде з неба, огляне господарство — і клуню, і кошару, і нивку. Прислухається до кожного слова і, задоволений, подарує багатий урожай, великий приплід худоби. Він буде щедрим до господаря та його родини весь рік.
Щедрівка вразила своєю величністю українського композитора XX ст. Миколу Леонтовича. Музичну обробку цього твору вважають кращою у його спадщині: «У цій одноманітній, здавалось, трохи скупій мелодії є щось чарівне й наївне. Ніби здалека долинають звуки дитячих голосів, що співають свою невибагливу щедрівку під вікнами. Поступово у мелодію сопрано влилися м’які, соковиті голоси альтів спадаючою, тягучою мелодією. І несподіване зіставлення двох протилежних за характером мелодій змусило заграти незвичайними барвами цю просту пісеньку, яку сповнювали і густі баси, і чисті тенори. Захоплений могутньою хвилею наростаючих звуків, хор дзвенить, переливається, сплітається барвистими мелодіями з найрізноманітнішими відтінками тембрів».
М. Леонтович працював над обробкою народної мелодії майже все життя. Перша її редакція була написана в 1901—1902 рр., друга — в 1906—1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., п’ята — 1919 р. За словами К. Стеценка, «він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка… настільки “ажурна”, ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням».
5 жовтня 1921 року пісню «Щедрик, щедрик, щедрівочка…» було вперше виконано на концерті в Карнегі- холл (Нью-Йорк, США). У 1936 р. П. Вільхоуський, який працював для радіо NBC, написав англійську версію українського словоспіву. Пісня нагадувала йому передзвін, і він зафіксував цей образ у своєму перекладі. З часом англомовний твір став знаним у всьому світі під назвою «Carol of the Bells» («Колядка дзвонів»):
Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away.
Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,
Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling.
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air.
Oh how they pound,
raising the sound,
o’er hill and dale,
telling their tale,
Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,
Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas.
On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home.
Ding dong ding… dong
«Колядка дзвонів» стала незмінною заставкою американського радіо в період різдвяних свят; її використано в кінофільмах «Сам удома», «Сам удома-2: Загублений у Нью-Йорку», в яких хлопчик Кевін Маккалістер влаштовує пастки на незграбних злодіїв.
Щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Повний текст
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Сіла вона на віконце,
Там, де тепло гріє сонце.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати.
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Твої вівці покотились,
А баранці народились,
Ще й ягнушки-лопоушки,
Що скакають вище грушки.
Твоя сірая кобила
Ще й лошатко народила.
В полі виросла пшениця,
У корови є телиця.
Твоя жінка уродлива,
Пан-хазяїн, будь щасливий.
(«Давайте дохід – ковбасу і хліб!
Ми щедруєм, бо ковбасу чуєм!» – промовляючи).
Щедрівка «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій