Ідеал (грец. idea — ідея, першообраз, поняття, взірець, норма) соціальний — уявлення суб’єктів суспільного життя про найбажаніші форми суспільного функціонування та розвитку, які здатні гармонізувати відносини між людиною, суспільством та державою, сприяти максимально повному задоволенню різнобічних потреб особистості, тобто організуюча мета суспільного життя, яка визначається гармонійним поєднанням його об’єктивних закономірностей і суб’єктивних потреб, інтересів, прагнень та очікувань соціальних акторів. Соціальний ідеал має нормативний характер, який визначає наміри, модель, мотивацію поведінки, діяльності людини або соціальної групи. Наявність соціального ідеалу пов’язана з особливим станом свідомості, який передбачає прийняття не тільки бажаного зразка в певній сфері життєдіяльності людства, а й переконань, абсолютної віри в правоту обраних ідей. Поняття «соціальний ідеал» розглядав у своїх роботах І. Кант, який вважав ідеалом теоретичну побудову з нівельованими протиріччями та антагонізмами між людиною й суспільством. Г.-В.-Ф. Гегель визначав ідеал як зразок певної мети, що досягається за допомогою підпорядкування «емпіричної дійсності» Абсолютному духу. Соціальний ідеал є універсальним суспільним феноменом життєдіяльності як світової спільноти в цілому, так і окремого соціуму.
На думку К. Маркса і його послідовників, у ньому полягає загальносоціологічна закономірність суспільного розвитку, відповідно до якої історія не може набути остаточного завершення у певному ідеальному проекті людства, а бездоганні суспільство й держава можуть існувати лише у свідомості й визначати найбільш бажані проекти соціального життя. Згідно з марксистським підходом, соціальний ідеал формується під впливом усвідомлення прогресивними соціальними групами власних інтересів. Залежно від об’єктивної ситуації виокремлюють ідеали ретроспективного плану (уявлення представників традиційного суспільства) та ідеали, спрямовані у майбутнє (в епоху рабовласництва — побудова демократичного суспільства, за часів феодальної роздробленості — національна держава та ін.). Після встановлення антагоністичних відносин між власниками й найманими працівниками стало гасло «Свобода, рівність, братерство», яке, за свідченнями сучасних соціологічних досліджень, є більш актуальним для держав «другого» й «третього» світів.