Імперіалізм. Що таке імперіалізм?
Імперіалізм (лат. imperium — вища влада, наказ) — 1) політика держави, підтримувана військовою силою, яка спрямована на розширення території шляхом захоплення територій інших держав і здійснення впливу на їх суверенність; 2) етап розвитку капіталізму. Імперіалізм може бути не тільки цілеспрямованою політичною тенденцією, а й мати випадковий та оборонний характер. Випадковий імперіалізм зумовлений не прагненням до завоювань, а ситуаціями, за яких зовнішнє середовище сприяє здійсненню державою експансіоністських акцій. За оборонного імперіалізму політика зорієнтована на захист державних кордонів, у зв’язку з чим країна змушена вести війни проти ворогів, які їй загрожують, а для безпеки вже завойованих (приєднаних) територій захоплюються (приєднуються) нові. Термін «імперіалізм» у значенні етапу розвитку капіталізму став уживатись на початку ХХ ст. (К. Каутський, «Імперіалізм», 1915; В. Ленін, «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», 1917 р.). В. Ленін виокремив такі ознаки імперіалізму: концентрація виробництва і ріст монополій; утворення фінансового капіталу внаслідок злиття банківського капіталу з промисловим; масштабний вивіз капіталу замість вивозу товарів; боротьба між імперіалістичними державами за території; паразитизм і загнивання капіталізму на імперіалістичній стадї. На думку деяких вчених, наступним етапом імперіалізму став глобалізм як світова метасистема, що склалася в результаті інтенсивних процесів глобалізації капіталізму, глобальних економічних трансформацій та глобалізації розвитку (О. Білоус).
Інші дослідники стверджують, що глобалізм є новою стратегією імперіалізму, якій притаманні такі ознаки, як диверсифікованість і анонімізація капіталу; широке використання міжнародних інститутів для зміцнення центрів фінансової могутності, яке ґрунтується на ідеалах «прав особистості», «міжнародного права» і на силі «міжнародної поліції»; мілітаризація капіталу та ін.