Інвалідність. Що таке інвалідність?
Інвалідність (лат. invalidus — слабкий, хворий) — стан обмеження життєдіяльності людини, спричинений захворюванням, травмою, вродженими дефектами, який потребує заходів із соціального захисту та допомоги. Головною ознакою при визначенні поняття «інвалідність» є тривала або постійна, повна або часткова втрата працездатності, зумовлена стійкими порушеннями функцій організму. В Україні як обмеження життєдіяльності трактується повна або часткова втрата особою здатності або можливості здійснювати самообслуговування, самостійно пересуватися, орієнтуватися, спілкуватися, контролювати свою поведінку, навчатися чи займатися трудовою діяльністю. Установами державної служби медико-соціальної експертизи (МСЕК) встановлюється І. І, ІІ, ІІІ групи залежно від ступеня обмеження життєдіяльності людини. До причин інвалідності належать: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійні захворювання; для військовослужбовців — поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов’язані із захистом Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби, чи захворювання, пов’язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках — захворювання, одержане при виконанні обов’язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності. Громадяни, яким органи МСЕК встановлюють інвалідність, стають інвалідами.
Залежно від групи інвалідності визначається розмір пенсії, обсяг інших видів забезпечення та самообслуговування (інваліди І групи отримують більшу пенсію, ніж інваліди ІІ і ІІІ груп, тощо). З метою динамічного спостереження за станом здоров’я, ефективністю відновлювального лікування та реабілітаційних заходів, а також для визначення соціальної адаптації кожні 1—3 роки проводиться переогляд інвалідів. Чисельність інвалідів та причини І. постійно змінюються через зміни соціально-економічних обставин, зміни в законодавстві, віковій та професійній структурі населення. Інвалідність значною мірою залежить від поширення та інтенсивності соціально-побутових, санітарно-епідеміологічних та еколого-гігієнічних факторів ризику; якості лікування; організації трудової діяльності та охорони праці на підприємствах.