Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Що таке індекс розвитку людського потенціалу?
Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) — інтегральний показник рівня соціального розвитку населення. Складовими парадигми розвитку людського потенціалу є продуктивність (результат діяльності, спрямованої на підвищення доходу та рівня економічного зростання); рівність (однакові можливості реалізування здібностей та користування благами); стійкість (забезпечення доступу до надбань цивілізації сучасним і майбутнім генераціям); розширення можливостей (спрямування зусиль людини на задоволення власних інтересів). Індекс розвитку людського потенціалу застосовують для спостережень за основними соціальними процесами і розраховують за такими показниками, як очікувана тривалість життя, рівень освіти, індекс рівня життя. Концепцією розвитку людського потенціалу є орієнтація на поліпшення якості життя людини, підвищення рівня знань, зміцнення здоров’я тощо. На таких філософських засадах основною цінністю є розширення варіантів вибору для людини, яка є носієм соціально-економічних та політичних відносин і розглядається як мета соціального прогресу. Як соціальний індикатор інтегрального призначення індекс спрощує сприйняття надзвичайно складних процесів, не викривляючи й не фальсифікуючи їх. Він не дає кількісних уявлень за певними параметрами і не стосується безпосередньо тих властивостей, які не мають статистичного та математичного виміру (політична свобода, екологічні умови розвитку особистості, морально-етичні особливості суспільних відносин тощо). Індекс розвитку людського потенціалу призначений для відображення напряму та рівня розвитку країни з точки зору накопичення й розвитку людського потенціалу. Він коливається в межах від нуля до одиниці й розраховується за методикою, запропонованою експертами ООН: перший вимір — індекс очікуваної тривалості життя — обчислює тривалість очікуваного життя з моменту народження та встановлюється в мінімальному й максимальному значеннях в інтервалі від 25 до 85 років; другий вимір — індекс рівня освіти — на дві третини визначається за грамотністю серед дорослого населення (від 0% до 100%) та на одну третину за сукупною часткою молоді, віком до 24 років, що навчається (від 0 до 100%); третій вимір — індекс рівня життя — залежить від реального ВВП (валового внутрішнього продукту) на душу населення та коливається в межах від 100 до 40 000 дол. ПКС (паритету купівельної спроможності — співвідношення між двома або кількома валютами за їх купівельною спроможністю до визначеного набору товарів та послуг). Як правило, ПКС не збігається з офіційним валютним курсом. Для кожного з трьох показників, за якими визначається індекс розвитку людського потенціалу, застосовується універсальна формула (індекс при цьому встановлюється без урахування гендерного фактора. При визначенні індексу розвитку з урахуванням гендерного фактора показники корегуються залежно від тривалості життя, досягнутого рівня освіти й доходу, притаманних чоловікам і жінкам.
При цьому проводяться більш складні розрахунки). Індекс розвитку людського потенціалу являє собою просту середню величину, що є похідною від суми усіх трьох індексів, поділених на 3. Розрахунок індексу рівня життя потребує дисконтування (встановлення межі корисності доходу на душу населення; редукування) реального доходу, якщо його розмір перевищує визначену величину. Як правило, найвищий індекс розвитку людського потенціалу у Норвегії, Швеції, Австралії, Канаді і Нідерландах. Усі країни СНД й Україна належать до країн із середнім рівнем розвитку людського потенціалу, а найнижчий рівень притаманний африканським країнам (Гвінея-Бісау, Бурунді, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер).