Інститути соціалізації. Що таке інститути соціалізації?
Інститути соціалізації — відносно стійкі типи і форми соціальної практики з передавання соціальних норм, культурних цінностей і способів поводження індивідам для забезпечення їхньої інтеграції в суспільство. Функціонування інститутів соціалізації визначається сукупністю правил трансляції соціального досвіду від покоління до покоління, набором специфічних форм передавання й освоєння соціальності, що склалися в суспільстві. Ці інститути виконують важливу роль в інституціоналізації рівних можливостей усіх членів суспільства для особистісного розвитку незалежно від соціальної належності, національності, релігії. Інститути соціалізації формують цілісну систему стандартів поводження конкретних осіб у типових ситуаціях. До найважливіших інститутів соціалізації належать родина, система освіти, інститути культури, ЗМІ, релігія та ін. утворення в різних сферах громадського життя, що інтегрують і координують форми індивідуальної соціалізаційної практики людей, передають і допомагають засвоювати соціальний досвід (коло однолітків, виробничий колектив, малі групи, локальне співтовариство). У суспільстві складається відносно стійка сукупність основних інститутів соціалізації. Вони реалізують свої функції переважно на основі планомірних і керованих процесів, яким властива однаковість, заданість, визначена варіативність. Більшість інститутів соціалізації мають високий рівень функціональної організованості з переважанням стійких форм і методів діяльності, орієнтованих на систему формальних і неформальних показників, визначений набір цінностей і норм, зразків «правильного» і «належного» поводження, що відповідають офіційній ідеології і декларованим вимогам, а також культурі суспільства. Це допомагає відтворювати в індивідах соціально схвалювані типові риси, необхідні суспільству для самовідтворення. Зміцнення громадської організації сприяє посиленню формалізованих компонентів у діяльності інститутів соціалізації, розширенню меж формального соціального контролю, формуванню більш жорстких засобів регулювання процесу соціалізації. Як один з найважливіших механізмів застосовують також позитивні й негативні соціальні санкції. Інститути соціалізації в індустріальному суспільстві розвиваються за власними законами, що дає змогу людині вибирати життєвий шлях, визначати орієнтири у складному соціальному світі. Діяльність інститутів соціалізації ускладнюють неупорядковані процеси соціального відтворення особистості, неінституціональні соціальні зв’язки і відносини, альтернативні соціальні норми і культурні цінності, асоціальні й антисоціальні вияви.
Задані в інститутах соціалізації стандарти особистісного розвитку коригуються під час спонтанних процесів соціалізації й інтерналізації на рівні індивіда. Для досягнення успішної соціалізації необхідний баланс інституціональних і позаінституціональних впливів на особистість, за відсутності якого розвиток суспільства набуває ознак некерованості, стихійності. Важливим інститутом соціалізації є засоби масової інформації, особливо засоби масової комунікації, що функціонують у глобальному інформаційному просторі, створеному за допомогою нових технологій. Вони поширюють і популяризують визначені зразки, стилі і норми поведінки, моделюють і впроваджують їх в масову свідомість. Інформаційне поле нового типу активно впливає й на інші інститути соціалізації.