Інтелігенція. Що таке інтелігенція?
Інтелігенція (лат. intelligеns, intellіgentis — розумний, розуміючий, мислячий) — суспільний прошарок людей, які професійно займаються розумовою творчою діяльністю, спрямованою на розвиток і поширення культури, що вимагає високого рівня професійної освіти. У широкому розумінні поняття «інтелігенція» охоплює всіх працівників розумової праці, незалежно від рівня їх освіти. Виокремлюють інтелігенцію наукову, виробничу, педагогічну, культурно-мистецьку, медичну, управлінську і військову. Інтелігенція поділяється на верстви за кваліфікацією, місцем проживання, відношенням до засобів виробництва, а також за соціально-демографічними ознаками (П. Павленок). У соціально-класовому відношенні інтелігенція неоднорідна, але загалом вона зацікавлена в прогресивному розвитку суспільства і культури. Характер інтелігенції може змінюватися залежно від соціокультурного типу суспільства, держави, ступеня самостійності світської культури й інших чинників.
Термін «інтелігенція» запроваджений письменником П. Боборикіним у 60-х ХІХ ст. і з російської перейшов в інші мови. З розвитком суспільства інтелігенція зростає кількісно і диференціюється. Б. Єрасов виокремлює три основні функції інтелігенції: зберігання і трансляція, упорядковування і поширення культурних ресурсів, утримання норм і цінностей, історичної пам’яті та ін.; інноваційна діяльність, спрямована на вироблення нових ідей, образів, моделей дій, політичних і соціальних програм; критика і узгодження з наявним спадком, існуючими цінностями відкриттів та інновацій.