Інформаційна нерівність. Що таке інформаційна нерівність?
Інформаційна нерівність — вид соціальної нерівності між індивідами, соціальними групами й країнами з приводу доступу до інформаційних ресурсів, що виник на основі залучення у світ сучасних інформаційних технологій. Поняття «інформаційна нерівність» у широкому значенні розглядають як нерівність у доступі до інформації, накопиченого в суспільстві знання; у вузькому — його ототожнюють з поняттям «цифрова нерівність», яким позначають диференціацію можливостей використання новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій. У сучасному соціологічному аналізі «цифрова нерівність» визначається у вузькому значенні як розрив між групами населення, які мають доступ до Інтернету, і позбавленими такої можливості. У 1997 Програма розвитку ООН запровадила термін «цифрова нерівність» на позначення різниці між «інформаційною бідністю» та «інформаційним багатством». Для опису кількісних характеристик інформаційної нерівності розроблено «індекс інформаційного суспільства», який охоплює такі показники: 1) комп’ютерна інфраструктура (кількість персональних комп’ютерів (ПК) у перерахуванні на душу населення; кількість домашніх комп’ютерів у перерахуванні на 1 родину; співвідношення кількості ПК, встановлених у державному секторі і в комерційних структурах (крім сільського населення); кількість ПК для навчання і для навчальних закладів; відсоток ПК, об’єднаних у мережі; витрати на комп’ютерне обслуговування і програмне забезпечення); 2) інформаційна інфраструктура (кількість телефонних ліній у перерахуванні на одну родину; кількість збоїв на лінію; вартість переговорів на місцевих телефонних лініях; кількість телевізорів на душу населення; кількість мобiльних телефонів на душу населення; чисельність абонентів кабельного телебачення); 3) інфраструктура мережі Інтернет (обсяг електронної торгівлі; кількість домашніх користувачів Інтернетом; кількість користувачів, що застосовують Інтернет для бізнесу; кількість користувачів Інтернетом для навчання); 4) соціальна інфраструктура (кількість учнiв середніх шкіл; кількість учнiв шкіл третього ступеня; кількість читачів преси; наявність громадянських свобод). У 2000 на першому місці за індексом інформаційного суспільства перебувала Швеція, а на останньому — Пакистан. Україна посідала останні місця. Інформаційна нерівність утвердилася у благополучних країнах внаслідок різної матеріальної забезпеченості й освiти різних соцiальних груп. В Україні інформаційна нерівність спричинена низьким рівнем інформатизації, низькою якістю і малою пропускною здатністю мереж зв’язку, відсутністю високошвидкісних мереж. Поширенню інформаційних технологій серед різних соціальних груп перешкоджають низька мотиваційна готовність до використання нових інформаційних технологій, недооцінка важливості процесу інформатизації взагалі, низький рівень комп’ютерної грамотності, мовний бар’єр.
Подоланню інформаційної нерівності сприятимуть: урівноважування рівня життя максимально широкого кола населення з вартістю сучасних інформаційних технологій; державне фінансування програм створення широких і якісних телекомунікаційних мереж в Україні; розвиток науково-практичної основи в галузі; поліпшення доступу до інформаційних ресурсів; забезпечення соціально незахищених категорій людей безкоштовним доступом до сучасних інформаційних технологій; пiдвищення інформаційної грамотності; інформаційно-пропагандистська кампанія, спрямована на формування суспільної думки про переваги використання нових інформаційних технологій. Інформаційна нерівність має універсальний характер, стосується всіх людей і країн світу; була в минулому, існує зараз і, ймовірно, буде в майбутньому.