Історичні пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Важливі героїчні події минулого, вчинки історичних осіб стали основою й іншого героїчного жанру — історичних пісень. За змістом вони близькі до дум, але відрізняються від них виразними гіперболізованими елементами, фантазією, строфічною будовою, ритмікою. У творчості українського народу ці твори посідають особливе місце.
Історичні пісні — ліро-епічні фольклорні твори, в яких зображено картини історичної дійсності, зафіксовано конкретні історичні події, діяльність історичних осіб.
Основним критерієм для виокремлення цього масиву народних пісень є історична конкретність змісту. Класифікують історичні пісні за хронологічно-тематичним принципом, вирізняючи такі цикли:
1) найдавніші історичні пісні, в яких розповідається про боротьбу в ХV—ХVІІІ ст. з турецько-татарськими нападниками («Пісня про Байду», «Пісня про Коваленка», «Із-за гори, гори, з темненького лісу» та ін.);
2) пісні про козацько-польські війни XVIІ ст., відомих українських діячів доби Хмельниччини («Чи не той то хміль», «У Винниці на границі», «Засвистали козаченьки», «Ой з города Немирова» тощо);
3) пісні про колонізацію України московським царатом після Переяславської угоди, остаточне знищення в 1775 р. Запорозької Січі («Ой ви, хлопці-запорожці», «Я сьогодні щось сумую», «Ой за річкою за Синюхою», «В одно врем’я під Єлисаветом», «Вилітали орли» та ін.);
4) пісні про гайдамаччину, опришківщину та їх героїв, про мужність і відвагу народних месників у боротьбі за національні та економічні права («Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить» («Пісня про Устима Кармалюка»), «Чи чуєте, люди добрі, що хочу казати» («Пісня про Мирона Штолу»), «Ой у моїм городчику копана криниця» («Пісня про Лук’яна Кобилицю») тощо).
Історичні пісні завжди супроводжували життя народу, тому народжувалися й у пізніші часи. Так, окремі події XX ст. зображено в творах про еміграцію українців до Америки й Канади, піснях січових стрільців, творах періоду Другої світової війни та ін. Історичні словоспіви належать до найбільш значущих явищ українського національного епосу, разом з думами становлячи літопис народної боротьби за національне, релігійне та політичне визволення.
Історичним пісням властиві строфічна структура, написання рівноскладовим віршем. Виразний епічний елемент вирізняє їх з усієї української народної лірики. Епічність тісно переплітається з ліризмом. Оповідь ведеться об’єктивно, іноді — з точною фіксацією історичної конкретики. Осмислюючи життєвий матеріал, їх творці вдавалися до поетичного вимислу та узагальнень, наділяли улюблених героїв гіперболізованими характеристиками.
Історичні пісні є унікальним джерелом творчого натхнення письменників, композиторів, художників: теми, мотиви та образи героїчних пісень використовували Т. Шевченко, Марко Вовчок, М. Старицький, М. Костомаров, І. Карпенко-Карий, Б. Грінченко, М. Бажан, Т. Осьмачка, О. Стефанович, П. Загребельний, Р. Іваничук та інші митці.
Історичні пісні. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій