Урок № 65 П. ГЛАЗОВИЙ «ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ», українська література, 6 клас

Урок № 65 П. ГЛАЗОВИЙ «ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ», українська література, 6 клас

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом П. Глазового, проаналізувати гумореску письменника «Тарас Бульба в Києві», з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування, головну думку твору, композицію; вдосконалювати вміння виразно читати твори; розвивати почуття гумору, оптимістичного ставлення до навколишнього світу, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; вміння співставляти, робити висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги до творчості видатного українського гумориста, доброзичливого сміху; прищеплювати естетичні смаки школярам.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет П. Глазового, бібліотечка його творів, ілюстрації про м. Київ, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 65 П. ГЛАЗОВИЙ «ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ», українська література, 6 клас

 

I. Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

  • Як ви сприймаєте гумор?
  • Чи легко, на ваш погляд, бути письменником-гумористом?
  • З якою метою у літературних творах поряд із гумором використовується сатира? Наведіть приклади.
  • Що вам відомо про козаків? В яких творах описано цих мужніх героїв?
  • Чи бували ви у Києві? Чим запам’яталося вам це місто?
  • Чому ми повинні знати історичне минуле нашої рідної країни?

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Як не візьмемось за розум, то нас так притисне, що почнемо краще жити тоді, як рак свисне.
П. Глазовий

 

1. Життєвий і творчий шлях П. Глазового (матеріал для вчителя)

ПАВЛО ПРОКОПОВИЧ ГЛАЗОВИЙ
(Народився 30.08.1922р.)

Народився видатний гуморист 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка, за 40 кілометрів від Кривого Рогу. Сумним і голодним було його дитинство, як і у багатьох інших людей того періоду. Єдиним світлим спогадом про важкі часи є спілкування з учителем Іваном Гуцалюком, якого він згадує з великою теплотою. Учитель прищепив Глазовому любов до літератури, вчив писати вірші, давав книжки зі своєї бібліотеки. Він помітив у Глазового природний нахил до гумору і познайомив його із творчістю Остапа Вишні, але остерігав нікому про це не розказувати і не показувати його писань. Зрозуміло чому: Вишня був тоді на засланні.

Коли в 1940 році Глазовий закінчив середню школу, його забрали в армію, де він пережив усі страхіття війни й пекло на фронті.

Після війни, навчаючись в педагогічному інституті, Павло Прокопович надіслав кілька своїх гуморесок до журналу «Перець», в якому працював тоді звільнений із заслання Остап Вишня. Видатний майстер сміху позитивно оцінив спроби молодого гумориста. Відтоді Глазовий активно співпрацював із цим журналом. Після закінчення вузу він став працювати пліч-о-пліч з Остапом Вишнею у «Перці». Вісім років Глазовий товаришував із нашим геніальним гумористом, якого вважає своїм учителем.

Павло Глазовий видав 19 збірок гуморесок і чимало книжечок для дітей. Зараз часто друкують його твори в різних виданнях. Багато сучасних українських акторів, естрадних виконавців мало не виривають із рук все написане Глазовим, щоб потішити своїми виступати українського глядача, викрити все шкідливе і погане, й підтримати все, що є світлим і шляхетним.

 

2. Опрацювання гуморески П. Глазового «Тарас Бульба у Києві»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Тема: здивування Тараса Бульби від досягнень сучасного світу.

2.3. Ідея: уславлення народу, який завдяки власній сумлінній праці є творцем цивілізації і водночас засудження тих, хто живе паразитизмом, намагаючись здобувати хліб «легким шляхом».

2.4. Основна думка: порівнюючи минуле з сучасністю, П. Глазовий пишається досягненнями людини-працівника, засуджуючи дармоїдів, гульвіс, пияк.

2.5. Жанр: гумореска; за визначенням самого автора, «майже поема».

Примітка. Поема — ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

2.6. Сюжет твору.

Герою твору сниться, що Тарас Бульба крокує по сучасному Києву і дивується красою столиці. Проїхався на таксі, побував на Виставці, подивився нові квартири, побачив метро, поспілкувався з черговими дівчатами в метрополітені про досягнення сучасної техніки, помилувався Дніпром, здивовано сприйняв «кораблі крилаті». Зневажливо поставився гість з минулого до тих, хто у будній день гріється на сонці, прогулюється безпечно з собакою. Найбільше обурення у Тараса Бульби викликала «шпана», що запрошувала його випити пляшку біля смітника. Натомість герой показав «здоровенний, як казан, кулак», і порушники порядку втекли.

2.7. Композиція.

Події відбуваються уві сні ліричного героя: Тарас Бульба подорожує по Києву, милується його красою, досягненнями киян, а також обурюється і зневажливо ставиться до ледарів, негативних явищ у суспільстві. Експозиція: Тарас Бульба уві сні з’являється в Києві. Зав’язка: захоплення героя досягненнями сучасності, які він порівнює з минулим.

Кульмінація: здивування запорожця досягненнями людей-працівників і зневага до паразитів суспільства.

Розв’язка: «Отаке видіння уві сні було»

  • Що у творі фантастичного?

2.8. Проблематика твору:

  • минуле й сучасне;
  • працьовитість і паразитизм;
  • краса і потворність.

2.9. Характеристика образу Тараса Бульби. План.

1. Тарас Бульба — історична постать з минулого.

2. Поведінка героя. («Іде, бадьориться», «скидав шапку й відважував глибокі поклони», «…розімнуся, освіжуся, прогуляюсь пішки», «здоровенний, як казан, кулак»)

3. Риси характеру запорожця:
а) добрий;
б) вимогливий;
в) порядний;
г) чемний;
д) справедливий;
е) шанує працю і зневажливо ставиться до ледачих, паразитів;
ж) вразливий.

4. Об’єктивна оцінка Тарасом Бульбою сучасного людського життя.

2.10. Обговорення змісту гуморески за питаннями:

  • Що вам відомо про Тараса Бульбу як літературного героя? Чи читали ви художній твір М. Гоголя «Тарас Бульба»? Чим він вас вразив?
  • Чому, на ваш погляд, Тарас Бульба з’явився в Києві?
  • Чим столиця захопила героя?
  • Які краєвиди міста вразили гостя з минулого?
  • Чому Тарас Бульба пишається «золотими людськими руками»?
  • Що нового дізнався герой, поспілкувавшись із черговими дівчатами в метро?
  • Як Т. Бульба сприйняв нові зрушення в житті людей?
  • Чому Тарас Бульба порівнює життя киян з раєм, зі світлим святом?
  • Як герой поставився до ледарів, що гріються під сонцем, прогулюються із собакою?
  • Чим пояснити те, що столиця для запорожця — кохана?
  • Що не сподобалося Тарасу Бульбі у «двох зачуханих суб’єктах»?
  • Що свідчить про об’єктивність зображення сучасного світу у творі на прикладі життя киян?
  • Як врешті-решт оцінює зміни в суспільному житті киян порівняно з минулим сам автор? Чи збігаються його думки з думкою героя? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
  • Який сміх використовує автор у творі — гумористичний чи сатиричний? Доведіть це, посилаючись на зміст твору.
  • Чого навчає нас цей твір? Чим він вас вразив?
  • Що у творі фантастичного?

2.11. Творче завдання.

Заповніть наведену нижче таблицю, використовуючи зміст гуморески П. Глазового «Тарас Бульба у Києві» на тему «Сучасне і минуле Києва».

Київ очима Тараса Бульби

Минуле

Сучасне

Карета; кругом не панікадила; «колись по майдану козаки ходили, на повідді шовковому коників води­ли»Таксі; ясні павільйони; «Арсенал», «Хрещатик»; у вагонах двері зачиня­ються автоматично, рух потяга, тяг­нуться сходи; «пролітають кораблі крилаті», «тепер на мотузці тягнеться собака», пиття шпаною сивухи біля смітника

 

2.12. Художні особливості твору.

Метафори: «Тарас Бульба з’явився», «земля уродила», «пролітали кораблі», «кипить робота», «не тріщатимуть полиці», «тягнеться собачка».

Епітети: «пишна столиця», «славний козак», «ясні павільйони», «глибокі поклони», «золоті людські руки», «земля щедра», «Дніпро миле», «світле свято», «час гарячий», «зачухані суб’єкти».

Порівняння: «павільйони — храми», «радів козак-запорожець, як на світлім святі», «почорніли, наче від сажі», «здоровенний, як казан, кулак».

Звертання: «Скажіть мені, голубоньки…», «Як змінилася ти дуже, столице кохана», «Ей, папаша…», «Як ви можете, нікчеми…», «Геть, недолюдки погані».

Риторичні оклики: «…гарна та пишна столиця!», «Як ви жити, любі діти, чисто й гарно стали!», «Веселі ви, діду!», «Рай та й годі!», «Як тут гарно всюди!», «Як змінилася ти дуже, столице кохана!», «Не можу я второпати, бий його хвороба!», «Сообразім на трьох!», «Геть, недолюдки погані!».

Риторичні запитання: «То скажіть же, де столиці кінець і початок?», «Скажіть мені, голубоньки, чи пекло тут близько?», «А хто ж тоді у вагонах двері зачиняє?», «А хто ж тоді вам вагони тягне у тунелі?», «А хто ж тоді причепив тут полум’я до стелі?», «А хто ж тоді тягне сходи, на яких я йду?», « А чого ж то на тім боці валяються люди?», «Чого вони почорніли, неначе від сажі?», «Що ж це за порядки?», «Яку користь козакові дає ця худоба?», «…що за дивина?», «Звідкіля на Україні отака шпана?», «Щоб лигав сивуху з вами біля смітника?».

V. Закріплення вивченого матеріалу на тему «П. Глазовий «Тарас Бульба у Києві»»

1. Розв’язання тестових завдань

1. Тарас Бульба був:
а) воєводою;
б) козаком;
в) паном.

2. Як письменник характеризує жанр свого твору? Це:
а) епохальна гумореска;
б) історична сповідь;
в) майже поема.

3. В яку ніч сниться сон ліричному герою твору?
а) На Івана Купала;
б) перед Різдвом;
в) на Петра.

4. Тараса Бульбу у творі названо:
а) мужнім;
б) славетним;
в) мудрим.

5. Крокуючи Хрещатиком, герой милується столицею, називаючи її:
а) квітучою та ясною;
б) безмежною і дивною;
в) гарною і пишною.

6. Тарас Бульба «скидав шапку й відважував глибокі поклони»:
а) перебуваючи на виставці;
б) вітаючись з молоддю;
в) зустрівши ветеранів праці.

7. Обдивляючись нові квартири, герой твору із задоволенням звертається:
а) до дітей;
б) молодих родин;
в) пенсіонерів.

8. Яка станція метро в Києві сподобалась Тарасу Бульбі?
а) «Золоті ворота»;
б) «Контрактова площа»;
в) «Хрещатик».

9. Досягнення сучасних киян герой з минулого порівняв:
а) з раєм;
б) чарівною країною;
в) диво-містом.

10. Прогулявся Тарас Бульба майданом:
а) Незалежності;
б) Богдана;
в) Перемоги.

11) Чому Тарас Бульба здивувався, побачивши людей на березі Дніпра? Бо вони:
а) влаштували спортивні змагання;
б) відпочивали, коли потрібно працювати;
в) хутко плавали.

12. Кого стосувалося прислів’я у творі: «Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить»?
а) Козаків;
б) молодиків;
в) киян, які грілися на пляжі.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. З якою метою, на вашу думку, П. Глазовий використав у творі прийом сну та протиставлення минулого і сучасного? Обґрунтуйте свої міркування.

2. Дослідіть, чим захоплюється Тарас Бульба в Києві. Про що це свідчить? Свої спостереження вмотивуйте.

3. Обурення Тараса Бульби було викликано:
а) грубістю чергових дівчат у метрополітені;
б) засміченням узбережжя Дніпра;
в) поведінкою міської молоді.

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, П. Глазовий обрав на роль спостерігача досягнень киян Тараса Бульбу? Хто він такий? Свої думки узагальніть.

2. Чим пояснити те, що автор у творі поруч з досягненнями суспільства відобразив його негативні сторони? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з власного життя і твору.

3. Кого мав на увазі Тарас Бульба, запитуючи: «Яку користь козакові дає ця худоба?»?
а) Кішку;
б) собаку;
в) мавпу.

Картка № 3

1. Прокоментуйте висловлювання Тараса Бульби: «Сам весь чорний, а хліб йому подавайте білий». Свої думки аргументуйте.

2. Яку оцінку ви дали б рідному місту, перебуваючи в ролі Тараса Бульби, спостерігача, мандрівника? Свої спостереження узагальніть, зробіть висновок, пов’язуючи його з ідейним змістом твору П. Глазового.

3. Кулак у Тараса Бульби був, як:
а) казан;
б) гиря;
в) камінь.

 

VI. Підсумок уроку

 

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

 

VIII. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять гумореску П. Глазового «Найважча роль».

Урок № 65 П. ГЛАЗОВИЙ «ТАРАС БУЛЬБА В КИЄВІ», українська література, 6 клас

Повернутися на сторінку Конспекти української літератури, 6 клас

Комментарии закрыты.