Анаколуф. Що таке Анаколуф? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Анаколуф (грецьк. anaholuthos — непослідовний, неузгоджений) — синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в неузгодженості членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажів, зокрема — задля комічного ефекту, як у комедії М. Куліша Мина Мазайло, в якій саморозкривається однойменний персонаж: Жодна гімназистка не хотіла гуляти МазайлоІ За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло! А він знову: Вам чого? — питаю. А. почасти вживається у ліриці задля посилення експресії поетичного мовлення, падання їй особливого колориту, постаючи різновидом цільності поетичної:
На рожево сміються таксі.
На чорняво ридають каштани.
Ще не всі, Ще не всі, ще не всі
Відпекли недоспівані рани (Р. Скиба).
Анаколуф. Що таке Анаколуф? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів