Четьї-Мінеї. Що таке Четьї-Мінеї? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Четьї-Мінеї (києво-руське четій — призначений для читання, грецьк. menaisos — місячний) — середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти слів та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (Супрасльський збірник, X ст.), згодом — у Київській Русі. Найповнішим збірником такого ґатунку вважають Ч. -М. у 12 томах, написані під керівництвом московського митрополита Макарія (XVI ст.), названі Великими. Серед упорядників таких книг особливе місце посідає український церковний діяч, письменник, оратор Дмитро Туптало, з 1703 — митрополит Ростовський, котрий склав нові Ч. -М. (1684-1705), використовуючи києво-руські, болгарські, московські та західноєвропейські (Acta Sanctorum) джерела.
Четьї-Мінеї. Що таке Четьї-Мінеї? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів