Дзвони. Що таке Дзвони? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Дзвони — літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію Д., до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, Б. -І. Антонича, С. Шелухина та ін. Основні рубрики: поезія, наукові й публіцистичні статті, хроніка, рецензії, бібліографічні матеріали. В основі літературно-естетичної концепції — ідея єдності християнського світогляду та його мистецької реалізації як органічної частини творчої свідомості митця, взаємозв’язку естетичного та етичного. Естетичні категорії прекрасного, комічного й трагічного розглядаються крізь призму християнської філософії (визнання Бога як найвищої краси; комізм не повинен переростати у глумління; розмежування моральності смутку й неморальності розпачу). Завдання журналу полягало у висвітленні безконечності Божих іпостасей через поетичне, прозове, публіцистичне й наукове слово, боротьбі проти ворожих для української духовної та матеріальної культури ідей та ідеологій, у піднесенні інтелектуального рівня галицьких українців.
Статті мали переважно історико-літературний характер — це дослідження давньої української літератури, аналіз стильових особливостей творчості окремих українських письменників, зокрема Т. Шевченка, а також студії із зарубіжної літератури (серед авторів — М. Гнатишак, В. Лев, В. Пачовський, Т. Коструба, К. Чехович, І. Гузар, Т. Жевуський та інші). Ряд літературознавчих розвідок присвячений проблемам теорії літератури: взаємозв’язку літератури та суспільства, психологічних основ поетичної творчості, методології літературознавства, особливостям розвитку тодішнього літературного процесу. Особливе місце в літературознавчих публікаціях займає питання дефініції понять католицька література та католицька критика, означення їх основних функцій. На чільному місці була державотворча ідея, яка ґрунтувала на міркуваннях видатного українського вченого та громадського діяча В. Липикського. Редакція часто полемізувала з авторами публікацій інших галицьких видань, обстоюючи пріоритет християнського світогляду в політичній концепції В. Липинського. При журналі виходила Бібліотека Дзвонів, у якій побачили світ трилогія У. Самчука Волинь, повісті Наталени Королевої Без коріння, 1313, Предок, поетична збірка Б. -І. Антонича Книга Лева, враження Й. Сліпого від подорожей до Святої Землі та Англії, наукові праці українських і зарубіжних учених (в українському перекладі) та ін.
Дзвони. Що таке Дзвони? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів