Емоції в літературі. Що таке Емоції в літературі? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Емоції в літературі (лат. emoveo — хвилюю, збуджую) — психічні стани, акти, які проявляються в свідомості людини у вигляді переживань, Чуттєвого збудження. Е. зумовлені ставленням людини до дійсності, відбивають її. Психологи розрізняють Е. як прості форми чуттєвого контакту з довкіллям (радість, втіха, сум, тривога і т. п.), а почуття — як складніші емоційно-смислові утворення, пов’язані з потребами особистості (кохання, патріотизм, гордість, естетична втіха). Літературознавця Е. і почуття цікавлять як духовні стани персонажів, оповідачів, ліричних героїв, що втілюються відповідними зображально-виражальними засобами у структурі художнього твору. Психологізм як невід’ємна якість художнього освоєння дійсності включає в себе і емоційно-почуттєві грані духовного світу суб’єктів художнього вираження, тому стає об’єктом літературознавчого аналізу крізь призму тексту твору.
Емоційні переживання є основою лірики, їх якісні різновиди, інтенсивність і суб’єктно-об’єктна спрямованість лежать в основі поділу лірики на жанри, визначають ритміко-інтонаційний лад віршової мови. Велику роль Е. відіграють у процесі естетичного сприймання твору: вони збуджують уяву читача, підтримують увагу, динамізують читацьке зацікавлення, впливають на запам’ятовування твору. Отже, літературознавець, використовуючи здобутки психології, власну емоційність, визначає місце, питому вагу і роль Е. в процесі виникнення художнього твору, у структурі літературно-художнього образу, в тексті твору і в процесі його сприймання та осмислення. Однак не всі письменники визнають потребу Е. в літературному творі, зокрема авангардисти (представники концептуального мистецтва), постструктуралісти (Ю. Тарнавський, Р. Бабовал та ін.).
Емоції в літературі. Що таке Емоції в літературі? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів