Фоніка. Що таке Фоніка? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Фоніка (грецьк. phoneo — вимовляю, звучу) — звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому значенні Ф. — галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх; у вужчому — фонічні властивості творів стильової течії, напрям у творчості окремого автора. Ф. включає в себе поняття евфонія та какофонія. Будучи розділом фонетики, водночас фіксує відхилення від фонетичних мовних нормативів, які мають естетичну вартість.
Фоніка. Що таке Фоніка? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів