Гармонія. Що таке Гармонія? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Гармонія. Що таке Гармонія? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Гармонія (грецьк. harmonia — злагодженість, скріплення) — естетична категорія, яка виражає співмірність, взаємозв’язок елементів будь-якого явища, які в певній системі становлять цілісність, що має естетичну цінність. У такому широкому значенні Г. використовується для характеристики явищ об’єктивної дійсності, змісту художнього твору, його форм, взаємовідповідності між ними. Г. співвідноситься з дисгармонією, і в цьому співвідношенні виявляється відносність Г., яка є тільки моментом сталості, спокою. Тому ще Аристотель звертав увагу на гармонійно-прекрасне як єдність різноманітностей. Г. літературного твору виражається його композицією. І. Франко в літературно-критичних працях говорив про ідейну гармонію або негармонійність внутрішнього світу митця, його індивідуальності, з яких випливає поетична краса або недоладність твору.

Заперечуючи догматично-нормативне розуміння мистецтва як культу красоти і гармонії, Франко обстоював процесуальність, ситуативність Г., яка конкретизується історико-літературним контекстом, станом суспільної свідомості. Проблема Г. і дисгармонії в літературі, яка відбиває багатоголосся системи персонажів чи внутрішніх голосів, точок зору одного героя, увиразнюється в п’єсі В. Винниченка Дисгармонія, в оповіданні Г. Косинки Гармонія тощо.

Гармонія. Що таке Гармонія? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *