Ідейність літератури. Що таке Ідейність літератури? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Ідейність літератури — одна з істотних якостей літератури, зумовлена оцінним ставленням письменника до зображеного і представленого у творах світу (відображеного чи створеного уявою, ізоморфного з реальним світом чи деформованого, небувалого), внаслідок чого ідейність виявляється як пафос, як естетична ідея, виражається цілісною структурою твору і поза його структурою не існує (див.: Безідейність, Заангажована література). Ідейність письменника — відданість його як особистості певній системі ідей, що приводить до свідомого їх обстоювання, цілеспрямованого втілення ідей у власні художні твори, до тенденційності.
Перед літературознавцем, який визнає І. л., постає проблема: по-перше, відрізнити органічну ідейність твору від тенденційності як ілюстративного втілення наперед засвоєної ідеї; по-друге, оцінити майстерність письменника, який домігся єдності ідейності і художності; по-третє, не переносити оцінних критеріїв, відповідних природі заангажованої літератури, на твори самодостатньої естетичної вартості; по-четверте, вміти відчути і збагнути відмінність між ідейним задумом фізичного автора (тобто реального письменника) та ідейною позицією текстуального автора — образу автора, втіленого в тексті (випадок, який здавна відомий як невідповідність т. зв. суб’єктивної та об’єктивної чи об’єктивізованої ідеї).
Ідейність літератури. Що таке Ідейність літератури? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів