Мелодрама. Що таке Мелодрама? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Мелодрама (грецьк. melos — пісня, drama — дія) — 1. У XVII-XVIII ст. у Франції й Італії — те ж саме, що й опера. 2. Із середини XVIII ст. — драматичний твір, в якому діалоги та монологи дійових осіб супроводжувалися музикою (Пігмаліон Ж. -Ж. Руссо, 1762; Орфей Є. Фоміна, текст Я. Княжніна, 1792 та ін.). 3. Різновидність європейської драми XIX ст., характерними рисами якої були: відверта морально-дидактична тенденція, гостра інтрига, гіперболізоване зображення пристрастей (сльозливість), прямолінійний поділ героїв на добрих і злих. Як жанр драматургії бере початок у міщанській драмі. Особливої популярності набула в часи французької революції 1789-94, суперечливо відобразивши собою потяг мас до Мистецтва та їхню ідейну й естетичну незрілість.
У Росії М. з’явилась у 20-х XIX ст., проймалася монархічними тенденціями (п’єси Н. Кукольника, М. Полевого). В українській літературі XIX ст. побутово-етнографічні М. писали І. Гушалевич (Підгоряни), С. Воробкевич (Гнат Приблуда), О. Суходольський (Помста, або Загублена доля) та багато ін. Елементи М. наявні і в деяких п’єсах М. Старицького (Циганка Аза) та М. Кропивницького (Дай серцю волю, заведе в неволю). За поверховість характерів і змісту М. гостро критикували Г. -Е. Лессінг, М. Гоголь, М. Щепкін, І. Франко, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський. У сучасній критиці М. іронічно називають недосконалі п’єси, в яких глибина драматичних конфліктів підмінюється зіткненням банальних пристрастей.
Мелодрама. Що таке Мелодрама? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів