Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Олександрійський вірш — римований 12-складник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних окситонних і парокситонних рим. Одна з форм вірша у французькій поезії, відомим прикладом якої є епічна поема Роман про Олександра Македонського (XII ст.), хоча перші зразки спостерігалися раніше, в XI ст. (Мандри Карла Великого в Єрусалим та Константинополь). О. в. став панівним віршем класицистичної трагедії (П. Корнель, Ж. Расїн). У російській поезії — це шестистопний ямб із цезурою після третьої стопи з римуванням аабб. Улюблений розмір О. Пушкіна (понад 2000 віршів). Видозмінена форма О. в. Називається олександрином: п’ятирядковий 13-складовий вірш, написаний шестистопним ямбом, римований за схемою абааб. До неї звертався І. Франко (Каменярі). О. в. у класичному вигляді застосовував М. Зеров (цикл Олександрійські вірші):

О. Бургардтові
Під кровом сільських муз, в болотяній Лукрозі,
Де розум і чуття — все спить в анабіозі,
Живем ми, кинувши не Київ — Баальбек,
Оподаль від розмов, людей, бібліотек
Ми сіємо пашню на неродюче лоно.
Часами служимо владиці Аполлону,
І тліє ладан наш на вбогім олтарі.
Так в давній Ольбії захожі різьбярі
Серед буденних справ і шкурної громади
В душі плекали сон далекої Еллади
І для окружних орд, для скитів-дикунів
Різьбили з мармуру невиданих богів.

Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.