Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Олександрійський вірш — римований 12-складник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних окситонних і парокситонних рим. Одна з форм вірша у французькій поезії, відомим прикладом якої є епічна поема Роман про Олександра Македонського (XII ст.), хоча перші зразки спостерігалися раніше, в XI ст. (Мандри Карла Великого в Єрусалим та Константинополь). О. в. став панівним віршем класицистичної трагедії (П. Корнель, Ж. Расїн). У російській поезії — це шестистопний ямб із цезурою після третьої стопи з римуванням аабб. Улюблений розмір О. Пушкіна (понад 2000 віршів). Видозмінена форма О. в. Називається олександрином: п’ятирядковий 13-складовий вірш, написаний шестистопним ямбом, римований за схемою абааб. До неї звертався І. Франко (Каменярі). О. в. у класичному вигляді застосовував М. Зеров (цикл Олександрійські вірші):

О. Бургардтові
Під кровом сільських муз, в болотяній Лукрозі,
Де розум і чуття — все спить в анабіозі,
Живем ми, кинувши не Київ — Баальбек,
Оподаль від розмов, людей, бібліотек
Ми сіємо пашню на неродюче лоно.
Часами служимо владиці Аполлону,
І тліє ладан наш на вбогім олтарі.
Так в давній Ольбії захожі різьбярі
Серед буденних справ і шкурної громади
В душі плекали сон далекої Еллади
І для окружних орд, для скитів-дикунів
Різьбили з мармуру невиданих богів.

Олександрійський вірш. Що таке Олександрійський вірш? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *