Пісня. Що таке Пісня? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Пісня — словесно-музичний твір, призначений для співу. Основними показниками П. як жанру лірики є: строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрену), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання. В античні часи П. була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався під музичний акомпанемент, супроводжувався танком чи пантомімою. Еллінські поети створили кілька різновидів П.: елегія, гімн, культова П., застольна П., похвальна П., П. про кохання. З часом деякі з них стали самостійними жанровими різновидами лірики (елегія, ода). Тісно пов’язана з музикою середньовічна П. — канцона, альба, рондо, серенада, балада — творцями якої були трувери, трубадури, мінезингери. У середньовічній літературі П. називали також епічні твори про історичних або легендарних осіб (Пісня про Роланда). У період класицизму П. тимчасово втрачає свою популярність, яка відновлюється в епоху сентименталізму, а в епоху романтизму П. переживає розквіт. Вже в античну добу помітне поступове звільнення П. від музики — з часом П. стає самостійним літературним жанром (Карміна Горація, Пісня Гайявати Г. -У. Лонгфелло, Пісня радості У. Уїтмена, Пісня Р. Брука та ін.). Сьогодні розрізняють П. фольклорну, П. як жанр писемної поезії та П. як самостійний вокально-музичний твір до поетичного тексту або не зв’язаний з ним.
За жанрами П. фольклорні бувають: трудові, обрядові, календарні (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові), колискові, весільні, похоронні, історичні, баладні, коломийки та ін. П. фольклорні широко використовували письменники всіх країн і епох, особливо популярною була стилізація народної П. в епоху романтизму (П. -Ж. Беранже, Г. Гейне, Р. Бернс, А. Міцкевич, В. Жуковський, А. Метлинський, Л. Боровиковський, ранній Т. Шевченко). З іншого боку, багато П. ліричних, написаних поетами, стають народними (Віють вітри…І. Котляревського, Дивлюсь я на небо М. Петренка, Повій, вітре, на Вкраїну С. Руданського, Реве та стогне Дніпр широкий, Садок вишневий коло хати Т. Шевченка, Чуєш, брате мій…Б. Лепкого, Пісня про рушник А. Малишка та ін.). Прикладом П. — самостійного вокально-музичного твору — є Сумна пісенька, Пісенька без слів П. Чайковського, Пісня Л. Ревуцького, Пісня Я. Степового, Пісня кохання Б. Буєвського, Пісня про невідкриті острови І. Шамо та ін. Іноді термін П. використовують у значенні глави або розділу епічної поеми, епічного твору (Лис Микита І. Франка складається з дванадцяти пісень).
Пісня. Що таке Пісня? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів