Ретардація. Що таке Ретардація? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Ретардація (лат. retardatio — затримка, уповільнення) — композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (Катерина Т. Шевченка, Дон Жуан Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (Земля, Поема про море О. Довженка, Доктор Фаустус Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле (епізоди руйнування Запорозької Січі, запровадження кріпаччини в Україні в романі Хіба ревуть воли, як ясла повні? Івана Білика та Панаса Мирного), зверненням автора до читача або літературного персонажа (застереження Пилипкові в оповіданні Морозенко Панаса Мирного), статичними описами (розгорнутий пейзаж, інтер’єр, портрет, авторські характеристики), розмаїтими передісторіями і міжісторіями, спогадами героїв (Мартін Іден Дж. Лондона) та ін.
Таку ж функцію виконують вставні епізоди, новели (історія капітані Копєйкіна в Мертвих душах М. Гоголя, Чорне вогнище в Соборі О. Гончара, Посмертні записки Шквікського клубу Ч, Діккенса), сни (сон Немидори в Миколі Джері І. Нечуй-Левицького, сон Регіни в Перехресних стежках І. Франка), листи (Червоне й чорне Стендаля, поема Дезертир Ю. Федьковича), повтори однорідних епізодів з поступовим підсиленням, характерним для казок, авантюрних і рицарських романів. У драматичних творах розвиток дії затримується і етнографічними сценами народних обрядів, піснями, танцями, сентенціями, зверненими до глядача (Сватання на Гончарівці Г. Квітки-Основ’яненка, Наталка Полтавка І. Котляревського, Назар Стодоля Т. Шевченка та ін.).
Ретардація. Що таке Ретардація? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів