Рондо. Що таке Рондо? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Рондо. Що таке Рондо? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Рондо (франц. rondeau — круглий) — назва строфічної організації вірша з відповідною жорсткістю форм, яка склалася у середньовічній французькій поезії, звідки поширилася на європейські літератури. Основним вважається канонічне Р. з тринадцяти рядків на дві рими, де перший двічі повторюється на восьмому та тринадцятому, зразки якого спостерігалися у творчості К. Маро (XVI ст.). Відомі також Р. з одинадцяти та п’ятнадцяти рядків (Осіннє свято М. Рильського), а також — складне Р. з чотиривіршів із обов’язковим повторенням послідовно кожного рядка першого катрена як підсумкових рядків наступних катренів. Повторювані слова витворюють своєрідний лейтмотив Р. В поетичній спадщині А. Казки трапляються цікаві приклади цієї рідкісної, як на українську поезію, віршової форми — і п’ятнадцятирядкової, і складної:

Де захват мій бурхливий, наче море? а
Де перша ніжність, перше з щастям горе? а
Минуло все. Розвіялось — мов сон…б
І хоч зривався з уст тоді прокльон, б
Але життя знов вабило просторе. а
На герць я закликав: Гей, хто поборе?! а
Не знаючи, що єсть життя закон, б
Що й дужого закутає в полон…б
Де захват мій?. . (а)
І ти вгадаєш вже, кохання зоре? а
Та як же віл мій в темряві розоре а
Належного мені лану розгон?. . б
Де сонце мрій — життя мого вогонь? б
Та ще про що питаєш, серце хоре, а
— Де захват мій? (а)

У XIV—XV ст. терміном Р. почасти називали тріолет.

Рондо. Що таке Рондо? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів