Розстріляне відродження. Що таке Розстріляне відродження? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Розстріляне відродження — умовна, запропонована Ю. Лавріненком назва літературно-мистецької генерації 20-х — початку 30-х XX ст., репресованої більшовицьким режимом (С. Єфремов, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Є. Плужник, Д. Фальківський, О. Близько, В. Підмогильний, Г. Косинка, М. Івченко, В. Свідзинський, М. Йогансен, М. Семенко, В. Поліщук, К. Буревій, Лесь Курбас, М. Куліш та багато інших). Як відомо, в ті часи було знищено більшість українського письменства — перспективний пласт ренесансної інтелігенції, яка розбудовувала національну культуру на онтологічній основі, дарма що суспільна атмосфера спотворювалася комуністичними ілюзіями та більшовицькою термінологією класової ненависті.
Молоді митці, виховані в період національного пробудження початку XX ст. та національної революції 1917, перейняті енергією вітаїстичних осяянь, проголошуваних М. Хвильовим, спромоглися на небувалий розквіт жанрово-стильових структур літератури, розкривали кращі риси національної ментальності, надаючи їм нових якісних ознак. Подібні тенденції духовного піднесення спостерігалися і в музиці, театрі, малярстві тощо. Р. в. було однією з найяскравіших, нагло обірваних ланок перманентних відроджень, притаманних як українській літературі, так і національній історії в цілому.
Розстріляне відродження. Що таке Розстріляне відродження? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів