Самототожність. Що таке Самототожність? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Самототожність (самтожність) письменника — теоретико-методологічне поняття, підпорядковане ідентичному прочитанню й тлумаченню літературно-художньої творчості й твору в єдності з їх автором. Йдеться про пізнання неповторно-індивідуального закону творчості письменника, де принципи, вироблені чи осягнені, вгадані талантом через відповідний соціальний та естетичний досвід протягом свого літературного шляху, реалізовані з більшою чи меншою повнотою в цілому творчому доробкові. Концептуальна спрямованість поняття С. п. — обстоювання таланту як вищої гуманітарної цінності з його правом на власну іманентну самореалізацію, законотворчість, захист і розуміння національної її специфіки.
С. п. можна ще назвати аналізом творчості, синтезованим творчою індивідуальністю. Розкривається вона у певних, притаманних тільки цьому письменникові домінантах — у генеральній ідеї чи ідеях творчості; в етичному її базисі, включаючи сюди й авторську моральність; у відповідному матеріалі, передусім у текстах творів; у стилі (естетична природа). Поняття С. п. розрізняє розуміння домінант самим письменником й інтерпретацію їх у критиці та літературознавстві.
Самототожність. Що таке Самототожність? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів