Теорія єдиною потоку. Що таке Теорія єдиною потоку? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Теорія єдиною потоку — погляд на цілісність української нації та її культури, незважаючи на наявність у ній станово-соціального розшарування. Загальнонаціональний інтерес, спільні риси духовної культури, які випливають із етнопсихологічного ядра менталітету народу, утримують його в рамках єдино-І го потоку в період міжнаціональних конфліктів, дають змогу зберегти свою своєрідність у поліетнічних спільнотах. Під таким кутом зору М. Грушевський розглядав історію української літератури. За його переконанням, словесність як функція людського соціального життя, відбиття у словесній творчості реального буття, взаємовідносин творця й його соціального окруження — от що цінно пізнати в літературі громадянинові […]. Історія літератури має дати читачеві ключ до всього архіву людських документів, до сих фонограм одшедших поколінь: навчити розбирати голоси різних, ближчих і дальших, часів […].
Ключ до пізнання взагалі сього соціального життя на різних етапах розвою чи то окремого народу, чи то цілих комплексів, груп, рас і нарешті — цілого людства […]. Така наукова позиція вченого та його послідовників проголошувалася з класових позицій марксизму-ленінізму націоналістично обмеженою, вилучалася з наукового та мистецького обігу як особливо небезпечна для комуністичного режиму.
Теорія єдиною потоку. Що таке Теорія єдиною потоку? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів