Хорей, або Трохей. Що таке Хорей, або Трохей? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Хорей, або Трохей. Що таке Хорей, або Трохей? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Хорей, або Трохей (грецьк. choreios, від choros — хор) — в античному віршуванні — триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами. В силабо-тонічній системі — двоскладова стопа, в якій ритмічний акцент припадає на перший склад, як правило, непарний.

Проте у хореїчному вірші наголоси спостерігаються не скрізь, крім константи, що уможливлює варіювання пірихія. На початках розвитку силабо-тонічної версифікації в європейській ліриці X. вживався переважно в жанрі оди, звідки був витіснений ямбом. У сучасній українській поезії X., виникнувши на руїнах силабічного тринадцятискладника, — найпоширеніший віршовий розмір від кінця XIX ст., коли відбулася модернізація Шевченкового вірша, живленого фольклорною традицією (коломийки, шумки тощо). Найменш вживаний X. — одностопний:

На майдані пил спадає.
Замовкає річ…
Вечір.
Ніч
(П. Тичина).

Двостопний X. спостерігається не часто, однак у творчості Г. Чупринки набув активного поширення:

З жалем, з болем
Понад полем
Крик розноситься чаїний.
Наче в давні
Дні безславні
Плач рабині
На чужині.

Зрідка звертаються автори і до тристопного X.:

Піднялися крила
Сонних вітряків,
І черешню білу
Вітер розбудив.
І війнув на книги,
Розметав листи…
Серце! Ти не з криги?
Не з заліза ти?
(М. Рильський).

Чотиристопний X. — найпоширеніший розмір у сучасній українській ліриці:

Тихо. Зорі потопають
В океані хмар і ночі,
Понад хвилі грім гуркоче,
По каютах скрізь дрімають […]
(П. Карманський).

На відміну від чотиристопного X., п’ятистопний спостерігається не так часто:

В сотах мозку золотом прозорим
Мед думок розтоплених лежить,
А душа вклоняється просторам
І землі за світлу радість — жить!
(Олена Теліга).

Цікавий приклад шестистопного X.:

Та замало буде тихої дороги.
Усміхнеться неня: Ну і басурман!
Налигаю місяць на срібляні роги,
Шкереберть на ньому полечу в туман
(О. Близько).

Семистопний X. вживається впереміж з іншими стопами, частіше перехідного ґатунку:

Гей, віків та віків,
прокопитило карі навали,
їхні печі впилися —
алкогольний вогонь затуха…
Вони ж десь позавчора
юних мамонтів сном годували
З свого сивого рубчикового фартуха
(І. Драч).

Восьмистопний X., постаючи із сполуки двох віршів чотиристопного X. в одну ритмічну одиницю, вряди-годи трапляється у віршовій практиці:

Скільки щастя, що боюся. Залоскоче, як русалка.
Шовковинками проміння перев’яже, обів’є.
Заполонить. Зацілує ніжно-ніжно, палко-палко.
Всю жагу — зоревий трунок, п’яний трунок — ізоп’є
(В. Чумак).

X. може вживатися й у формі вільного вірша як вільний X. при різній кількості стоп у віршовому рядку та астрофічній будові, зберігаючи традиційне римування:

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих
(М. Вороний).

Хорей, або Трохей. Що таке Хорей, або Трохей? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів

Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *