Єресь. Що таке Єресь? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Єресь (від грецьк. aireais — особливе віровчення) — вчення, що вступають у протиріччя з панівним віровченням, не виходячи при цьому за межі релігійного світогляду; відступ від загальноприйнятих поглядів, правил, положень. В Україні виникають у XIV-XV ст. як наслідок пожвавлення культурних стосунків між південними слов’янами та Західною Європою. Вони впливали на розвиток української літератури, вносили нові мотиви: відхиляли християнські догмати, зовнішню обрядовість, виступали проти монастирів, на місце божественного одкровення прагнули поставити людський розум і знання.
Виявом єретичних рухів в Україні є збірка з київського Михайлівського монастиря Приточник (1483), написана Васком — писарем пана Миколая Радивиловича. Зміст її досить розмаїтий, свідчить про широту інтересів упорядника. Васко робить нотатки з багатьох книг — молитви, морально-дидактичні повчання, догматичні трактати, афоризми, індекс незаборонених і заборонених церквою книг, апокрифічний перелік імен ангелів. Із світської літератури Васко використав енциклопедичний твір арабського походження Аристотелеві врата, або Тайна тайних та ін.
Єресь. Що таке Єресь? Літературознавчий термін. Словник літературознавчих термінів
Повернутися на сторінку Словник літературознавчих термінів